бѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Ви́бір, бору, м. 1) Выборъ. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) мн. Вибо́ри. Выборы.
Вибіра́ння, ня, с. 1) Сборы. Попівське вибірання, а жидівське зараз, — то все їдно. Ном. № 8066. 2) Выбираніе, выборъ, избираніе. Ум. Вибіра́ннячко. Грин. III. 549.
Вибіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́брати, беру, реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. М. Пр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. I. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4) — живі́т. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Вибіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́братися, беруся, решся, гл. 1) Собираться, собраться (въ дорогу), выѣзжать, выѣхать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. I. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлѣзть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як раз над кобзою. Стор. М. Пр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. II. 14. Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Ви́бірки, мн. 1) Остатки, бракъ. Нема чого й купувать, там самі вибірки. 2) Переборчивость, привередливость. За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Ви́біснуватися, нуюся, єшся, гл. Перебѣсноваться.
Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Вибли́скувати, кую, єш и вибли́скуватися, куюся, єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. I. 163.
Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.
Вибльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́блювати, люю, єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Ви́бовтати, ся. См. Вибовтувати, ся.
Вибо́втування, ня, с. Выплескиваніе.
Вибо́втувати, тую, єш, сов. в. ви́бовтати, таю, єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вибо́втуватися, туюся, єшся, сов. в. ви́бовтатися, таюся, єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
Вибо́їна, ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. См. Вибій 1.
Вибо́їстий, а, е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Ви́боліти, лю, лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Колиб вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Виборни́й, а, е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. I. 81. 2) и ви́борний = Виборовий.
Виборо́вий, а, е. Выборный. Башт. 91.
Ви́борсатися, саюся, єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Вибра́нець, нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. I. 201. Ум. Вибра́нчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. I. 134.
Ви́брати, ся. См. Вибірати, ся.
Ви́брехати, ся. См. Вибріхувати, ся.
