ви́шкварки не помири́лись, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Вишкі́блювати, люю, єш, гл. Выскабливать. Шух. I. 250.
Ви́шкірити, ся. См. Вишкіряти, ся.
Вишкіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́шкірити, рю, риш, гл. — зу́би. Оскаливать, оскалить зубы.
Вишкіря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. ви́шкіритися, рюся, ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Вишкопи́ртуватися, туюся, єшся, гл. То же, что и вишканди́буватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Ви́шкребти. См. Вишкрібати.
Вишкріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́шкребти, бу, беш, гл. = Вискрібати, вискребти.
Ви́шкрібок, бка, м. 1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ. 2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).
Ви́шкрябати. См. Вишкрябувати.
Вишкря́бувати, бую, єш, сов. в. ви́шкрябати, баю, єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Вишліхто́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шліхтувати, тую, єш, гл. Шлифовать, отшлифовать.
Ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Ви́шморгнути. См. Вишморгувати.
Вишмо́ргувати, гую, єш, сов. в. ви́шморгнути, ну, неш, гл. Быстро выдергивать, выдернуть. Вишморгнув палицю з рук.
Вишне́вий, а, е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, по за вишневий садочок. Мет. 60. 2) Темно-красный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Харьк. Ум. Вишне́венький. Маркев. 45.
Вишни́к, ка́, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. Вишничо́к. Харьк.
Ви́шник, ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Вишни́на, ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Нп.
Вишничо́к, чка́, м. Ум. отъ вишни́к.
Вишні́вка, ки, ж. Вишневка, вишневая наливка. Зевес тоді лигав вишнівку. Котл. Ен. Ум. Вишні́вочка.
Ви́шній, я, є. Верхній. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру. Лукаш. 124. 2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729.
Ви́шня, ні, ж. Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 63. Ум. Ви́шенька.
Вишня́, ні́, ж. Высота. Лебед. у.
Ви́шнябати, баю, єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Вишня́к, ка́, м. = Вишни́к. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13131. Ум. Вишнячо́к.
Вишо́нка, ки, ж. — польова́. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Вишпиго́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шпигувати, гую, єш, гл. Шпіонить, вышпіонить, пронюхать, узнать тайнымъ образомъ.
Ви́шпувати, пую, єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Ви́штапувати, пую, єш, гл. 1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк. 2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ви́штатуватися, туюся, єшся, гл. Вырядиться, нарядиться. Св. Л. 168.
Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Ви́штрикнути, ну, неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути. Мнж. 147.
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
