ви́чиститися, щуся, стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Вичі́сувати, сую, єш, сов. в. ви́чесати, шу, шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. I. 410.
Ви́чмихатися, хаюся, єшся, гл. Отфыркаться.
Ви́човгти, гну, неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Ви́чорнити, ню, ниш, гл. Вычернить.
Ви́чубити, блю, биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Ви́чумакувати, кую, єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.
Ви́чуняти. См. Вичунювати.
Вичу́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́чуняти, няю, єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. I. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Ви́чути, чую, єш, гл. Прослышать, услышать о чемъ. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра. МУЕ. III. 47.
Ви́чухатися, хаюся, єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Ви́чхатися, хаюся, єшся, гл. Вычихаться.
Ви́шалювати, люю, єш, гл. Обить шалевкой.
Ви́шар, ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Вишаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шарувати, рую, єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предметъ — посуду, мебель, стѣну). Сим. 130. Стіни вимиті, вишаровані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.
Ви́шення, ня, с. = Вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. VIII. 15.
Ви́шенька, ки, ж. Ум. отъ вишня.
Ви́шептати. См. Вишіптувати.
Ви́шептатися, чуся, чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Ви́шеретувати, тую, єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Виши́ваний, а, е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Виши́ванка, ки, ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Вишива́ння, ня, с. 1) Вышиваніе. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. II. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Вишива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́шити, шию, єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485.
Вишива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́шитися, шиюся, єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась. Шевч. 398.
Ви́шинк, ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа питей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Ви́шинкувати, кую, єш, гл. Распродать въ розницу, по мелочамъ (вино). Як би я цю горілку вишинкував.
Ви́шити, ся. См. Вишивати, ся.
Виші́птувати, тую, єш, сов. в. ви́шептати, пчу, чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Ви́шка, ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На ви́шках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Ви́шкандибати, баю, єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Вишканди́буватися, буюся, єшся, гл. При игрѣ въ шканди́бки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Ви́шкварити, рю, риш, гл. Вытопить жиръ.
Ви́шкварка, ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. За ма́сляні
