Війтівна, ни, ж. Дочь ві́йтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Нп.
Війті́вство, ва, с. Должность ві́йтова.
Війті́вщина, ни, ж. Дворъ и домъ ві́йта. Желех.
Війтува́ти, ту́ю, єш, гл. Быть ві́йтом. КС. 1882. V. 354.
Війце́, ця́, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. I. 180. Чуб. VII. 399.
Війя́, війя́, с. Дышло у воловьяго воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Нп.
Вік, ку, м. 1) Вѣкъ, жизнь, все время жизни. Пропав мій вік молоденький. Мет. Дай, Боже, тобі вік довгий і розум добрий. Ном. Зо мною віку не буде: візьмуть, серце, мене люде (а не ти). Чуб. V. 261. Раз на віку спіткнешся, та й те люде побачать. Ном. № 7019. Доброму чоловікові продовж, Боже, віку. Ном. № 4430. Збавив я тобі віку. Стор. МПр. 22. Вік. Вѣчно. Не вік дівувати. Шевч. 14. Вік вікува́ти. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. Во вік ві́ка, во ві́ки ві́чні, по вік ві́чний, во ві́ки. Вѣчно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. К. Псал. 48. Співатиму во віки вічні про милості Господні. К. Псал. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. АД. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. К. Псал. Да́ти на вік. Опредѣлить долгую жизнь. На вік ві́ки, на ві́ки ві́чні, на ві́ки, на всі ві́ки. Навѣки, навсегда. І заснути на вік-віки. Шевч. 225. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. К. Псал. 2. Тепер же я сиротою на віки зостала. Мет. Чужий, на всі віки чужий. МВ. (О. 1862. I. 79). До ві́ку, до сме́рти ві́ку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Борз. у. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Мет. 79. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. Дума. До ві́ку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. Макс. Покі́ль ві́ку. Всю жизнь. Поможи, Боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. Мет. 57. 2) Лѣта. Віком молода. МВ. (О. 1862. I. 76). І мати служила молодого віку. Мир. Пов. II. 44. 3) Вѣкъ, столѣтіе. 4) — чолові́чий. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Ум. Вічо́к. Та й вічок довгий, пробуток добрий. Kolb. I. 103.
Віківщи́на, ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Вікна́стий, а, е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Вікни́на, ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Вікно́, на́, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віко́нце, віко́нечко.
Вікно́вина, ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Вікня́р, ра́, м. = Скляр. Вх. Лем. 399.
Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. I. 57.
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
Вікові́чний, а, е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
Вікода́вній, я, є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Віко́нечко, ка, с. Ум. отъ вікно́.
Віко́нний, а, е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Нп.
Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Ві́коння, ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: По під ві́конню. Подъ окнами. По під ві́конню ходи́ти, ми́ркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Віко́нце, ця, с. Ум. отъ вікно́.
Вікопам'ятни́й, а́, е́. = Вікопомний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Вікопо́мний, а, е. Незабвенный, достопамятный.
