Гарка́вити, влю, виш, гл. Картавить.
Гарка́вка, ки, ж. Картавая женщина.
Гарка́во, нар. Картаво.
Га́ркати, каю, єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Гаркебу́з, за, м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423.
Гарко́та, ти, ж. Картавость.
Гарку́н, на́, м. 1) Ворчунъ. 2) = Гаркуша.
Гарку́ша, ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Гарли́кати, каю, єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, безъ всякаго повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.
Гарма́н, ну, м. 1) Токъ, гдѣ молотятъ хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. I. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. I. 87. 2) Ходи́ти в гарма́ні (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Гарма́нити, ню, ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Гарма́нка, ки, ж. Катокъ, которымъ молотятъ. Славяносерб. у.
Гарманува́ння, ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Гарманува́ти, ну́ю, єш, гл. = Гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм. Грин. III. 566.
Гармаса́рь, ря, м. Жеребецъ. Желех. Вх. Зн. 9.
Гарма́та, ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) Військова́ гарма́та. Артиллерія. Ум. Гарма́тка, гарма́точка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.
Гарматі́й, тія́, м. = Гармаш. Желех.
Гарма́тка, ки, ж. Ум. отъ гарма́та.
Гарма́тний, а, е и гарма́тній, я, є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.
Гарма́тня, ні, ж. Арсеналъ.
Гарма́точка, ки, ж. Ум. отъ гарма́та.
Гарма́ш, ша́, м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.
Гарма́шний, а, е. Артиллерійскій.
Гарми́дер, ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Гарми́дерник, ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
Гармидерува́ння, ня, с. Дебоширство.
Гармидерува́ти, ру́ю, єш, гл. Шумѣть, дебоширствовать. Не гармидеруйте но та слухайте, що каже старшина. НВолын. у.
Гармиза́, зи́, м. Гарнизонный солдатъ. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Гармі́дер, ру, м. и пр. = Гармидер и пр.
Гармоні́йний, а, е. Гармоническій. Желех.
Гармо́нія, нії, ж. 1) Гармонія. І гармонія, і сила, — музика та й годі! Шевч. 214. 2) Музыкальный инструментъ: гармоника.
Гарнаситися, шуся, сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Гарна́сся, ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Гарнасува́тися, су́юся, єшся, гл. = Гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Га́рнець, нця, м. 1) = Гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Га́рний, а, е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. II. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна го-
