Гі́ркнути, ну, неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Гі́рклий, а, е. Прогорьклый.
Гі́ркість, кости, ж. Горечь. НВолын. у.
Гі́рко, нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. Гіре́нько, гірке́нько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Гіркота́, ти́, ж. = Гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.
Гі́рло, ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. I. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. III. 592.
Гірлови́й, а, е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Гірни́й, а́, е́. Горный.
Гірник, ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ. НВолын. у.
Гірни́цтво, ва, с. Горное дѣло, горнопромышленность. Желех.
Гі́рниця, ці, ж. 1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. I. 169. 2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.
Гірни́ця, ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета „Порядокъ“ 1881, № 246.
Гірни́чий, а, е. Горнопромышленный. Желех.
Гірня́к, ка́, м. Горецъ. Левч. 28.
Гірня́чка, ки, ж. Жительница горъ. Желех.
Гі́рок, рка́, ке́ = Гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Гіро́к, рка́, м. = Огірок.
Гі́ронька, гі́рочка, ки, ж. Ум. отъ гора.
Гіро́чок, чка, м. Ум. отъ гіро́к.
Гіро́шник, ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. I. 137.
Гірськи́й, а́, е́. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13.
Гірча́к, ка́, м. 1) Раст. а) Hierochloa borealis R. et Srbult. ЗЮЗО. I. 125. б) Polygonum persicaria L. ЗЮЗО. I. 166. в) Polygonum hydropiper. Вх. Пч. I. 12. г) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Spirea filipendula. Лв. 101. е) — польови́й. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. I. 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горькихъ травахъ. Конот. у.
Гі́рчати, чаю, єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Гірчек, ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Гірчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Дѣлать горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Гірчи́ця, ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. I. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. I. 136.
Гірчи́чний, а, е. Горчичный.
Гірчи́шник, ка, м. Горчичникъ.
Гірчі́йший, гірчі́ший, а, е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Гірш, нар. = Гірше.
Гі́ршати, шаю, єш, гл. Становиться хуже. Йому що-дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. II. 283.
Гі́рше, нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. II. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Гі́рший, а, е. Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. I. 10.
Гіршти́катися, каюся, єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці; дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. II. 67.
Гі́р'я, р'я, с. Соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над моє подвір'я. Чуб. V. 194.
Гі́сть, го́стя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. У гостя́. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя́. Грин. II. 258. Ум. Го́стенько, го́стонько, го́стик, го́сточко. Мил. 214. Гос-
