тик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
Гісь, меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. I. 210.
Гіти́нка, ки, ж. Молодая ель. Желех.
Гія, гії, ж. Проволочка, замедленіе. Вх. Зн. 10. См. Гаяння.
Гія́ба, нар. = Гляба. Вх. Зн. 10.
Глабки́й, а́, е́. = Глабчастий. Глабкі сани. Константиногр. у.
Гла́бці́, ців или бе́ць, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. НВолын. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Глабча́стий, а, е. О возѣ, саняхъ: ящикъ котораго обшитъ лубомъ. НВолын. у.
Глава́, ви́, ж. 1) = Голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. Гла́ви. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = Главосік.
Глави́ця, ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. III. 17. Ум. Гла́вка, глави́чка.
Главосі́к, ка, м. Также и во мн. ч. Главосі́ки = Головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. III. 33; ЕЗ. V. 205.
Глаго́л, лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Глаго́лати, лаю, єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. № 214.
Глаголі́ти, лю́, ли́ш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Глаго́ль, ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Гладе́нний, а, е. Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатериносл. у.
Гла́дити, джу, диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гла́дити доро́гу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11618. Также: Гладити „додо́му“ и „з до́му“. Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить. 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь… гріхи гладить, до неба провадить. Гол. II. 7.
Гла́диш, ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Глади́шечка, ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Глади́шка, ки, ж. Кувшинъ. Рудч. Ск. I. 65. Ум. Глади́шечка, глади́щечка. Рудч. Ск. I. 65.
Глади́шник, ка, м. Раст. а) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. I. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Глади́щечка, ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Гладі́й, дія́, м. Инструментъ для обточки ступицъ. Сумск. у.
Гладі́сінький, а, е. Совершенно гладкій.
Гладі́сінько, нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629. Ум. Гладе́нький, гладе́сенький. Сравн. степ. гла́дший.
Гла́дкість, кости, ж. Гладкость. Желех.
Гла́дко, нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, то й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до ночної тіни. ЗОЮР. I. 316. Ум. Гладенько, гладе́сенько. Сравн. ст. гла́дше.
Гладу́ля, лі, ж. = Гладуха. Ком. П. стр. 103.
Гладу́н, на́, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. НВолын. у. 2) = Веретільник. Вх. Пч. II. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. I. 124.
Гладуне́ць, нця́, м. = Гладишка. Шух. I. 96, 264.
Гладу́нка, ки, ж. = Гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Гладу́ха, хи, ж. Полная, жирная женщина. Ном. ст. 299, № 301.
Гладу́ш, ша, м. Глиняный кувшинъ. Котл. МЧ. 465. См. Гладушка, гладущик.
Гладу́щик, ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Гла́дчати, чаю, єш, гла́дшати, шаю, єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть. Гладчаєш що-дня, — ні вроку тобі. Левиц. I. 140.
Гла́дше, нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Гла́дший, а, е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. I. 64.
