Гостівни́к, ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Гості́вство, ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Го́стонько, ка, м. Ум. отъ гість.
Го́сточко, ка, м. Ум. отъ гість.
Го́стрий, а, е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гострі. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Нп. Гострий шпиль. Ком. Р. II. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. I. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Каменец. у. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Гостри́ло, ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Гостри́ти, рю́, ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Шевч. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Ном. № 3832. Вони на нас зуби гострять. Рудч. Ск. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. К. Іов. 36. Язики на мене гострять. К. Псал. 313.
Гострі́й, рія́, м. Лезвее, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатериносл. у.
Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.
Гострове́рхий, а, е. Конусообразный, островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Гострогля́д, ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Гостроли́стий, а, е. Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи. Левин. I. 28.
Гостроно́сий, а, е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. VIII. 33.
Гостроспи́нний, а, е. О лошади: имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на цьому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Гостря́к, ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатериносл. у. (Залюб.).
Гостюва́льник, ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. I. 139.
Гостюва́ння, ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Гостюва́ти, тю́ю, єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175.
Гостюва́тися, тю́юся, єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина. Грин. I. 299.
Гостюви́тий, а, е. Любящій бывать въ гостяхъ. Аф. 367.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Гостя́к, ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Гота́р, ру, м. Межа, граница. Желех.
Гота́рити, рю, риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Готе́ць, тця́, м. = Отець. Грин. III. 220.
Готи́цький, а, е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. I. 217.
Готі́в, гото́в, ва, во. НВолын. у. и гото́вий, а, е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У Бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші. Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Готі́вка, ки, ж. = Готовик. Желех.
Гото́в, гото́вий. См. Готів.
Готови́к, ка́, м. Наличныя деньги. Прил. у.
Гото́вити, влю, виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Гото́во, нар. Готово. Шевч. 441.
Готува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. НВолын. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варить. Вечерять готуй! Чуб. III. 227.
