Грана́точка, ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: „Вийди, вийди, Романочку“. АД. I. 300.
Грани́стий, а, е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Грани́т, ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Грани́ця, ці, ж. 1) = Гряниця. „Куди, синку, виїзжаєш?“ — За границю по дівицю. Чуб. III. 464. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. Грани́чка. Вх. Лем. 405.
Гра́нка, ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидитъ орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. I. 14.
Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.
Гранча́стий, а, е. Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Гранчи́ти, чу, чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Гра́нь, ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. Каменец. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. I. 22.
Гранюва́ти, ню́ю, єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Граня́к, ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Граня́стий, а, е = Гранчастий. Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Гра́п, па, м. Графъ. Левиц. I. 493. Стор. I. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Грапи́ня, ні, ж. Графиня. Левиц. Пов. 316, 337. Мир. ХРВ. 333.
Гра́пський, а, е. Графскій. ЗОЮР. I. 299.
Грапчу́к, ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ. Гн. II. 141.
Гра́пщина, ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Грасува́ти, су́ю, єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. I. 101.
Гра́та, ти, ж. и пр. = Ґрата и пр.
Гра́ти, гра́ю, єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. I. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. I. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. I. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. III. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. I. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано синє море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Блеститъ, играетъ. ХС. I. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. I. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзво́ни. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. I. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Гра́тися, гра́юся, єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. I. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Граття́, тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.
