Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/369

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Грахви́н, на, м. Графинъ.

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.

Гра́шка, ки, ж. = Играшка. Встрѣчено только у М. Вовчка. Спродавалися ласощі й грашки. МВ. III. 32.

Гре́бання, ня, с. Брезганіе, пренебреженіе.

Гре́бати, баю, єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.

Гре́белька, ки, ж. Ум. отъ гребля.

Гребе́льний, а, е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.

Гребелю́к, ка, м. Пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.

Гребена́тий, а, е. Имѣющій гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.

Гребено, на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти. Вх. Лем. 405.

Гребенчу́к, ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.

Гребеню́к, ка́, м. = Гребелюк. Вх. Пч. II. 12.

Гребеня́стий, а, е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.

Гребе́ць, бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. III. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г. Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. II. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.

Гребіне́ць, нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. III. 207.

Гребіни́ще, ща, с. Ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. III. 655.

Гребі́нка, ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. I. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущихъ ковры: „небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполненія рисунка“. Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. I. 167. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.

Гребі́нний, а, е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. III. 19.

Гребі́нни́к, ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.

Гребі́нниця, ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.

Гребі́ночка, ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.

Гребі́нча́стий, а, е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Kolb. I. 49. См. Гребіночка 2.

Гре́бінь, ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. I. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. См. Каблук 2. Шух. I. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. См. Решітка 5. Шух. I. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. I. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. I. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 190.

Гре́бка, ки, ж. 1) Весло. Манж. 179. Гребці запустили гребки в воду. Левиц. Пов. 350. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна. Лохв. у.

Гребли́ця, ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.

Греблі́, лі́в, мн. = Граблі. Шух. I. 169.

Гре́бло́, ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто