ної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Допива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. допи́тися, п'ю́ся, п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже...., що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.
Допильно́вувати, но́вую, єш, сов. в. допильнува́ти, ну́ю, єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11.
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.
Допина́ння, ня, с. Дотягиваніе.
Допина́ти, на́ю, єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, пну́, не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. НВолын. у. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде. Волч. у.
Допина́тися, на́юся, єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
До́пис, су, м. Корреспонденція.
Дописа́ти. См. Дописувати.
Допи́сувати, сую, єш, сов. в. дописа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Допи́суватися, суюся, єшся, сов. в. дописа́тися, шу́ся, шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
До́пит, ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.
Допи́ти, ся. См. Допивати, ся.
До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
Допи́тливо, нар. Пытливо.
Допи́тувати, тую, єш, сов. в. допита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитає. Ном. № 8565.
Допи́туватися, туюся, єшся, сов. в. допита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? Рудч. Ск. II. 32. Допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. НВолын. у. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. I. 201. Допитався до того багатого купця. Грин. II. 326.
Допів- Полу-
Допівзруйно́ваний. Полуразрушенный.
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Допіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. допекти́, чу́, че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
Допіра́ння, ня, с. Достирываніе бѣлья.
Допіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. допра́ти, перу́, ре́ш, гл. Достирывать, достирать бѣлье. Поможіть мені сорочок допрати. Славяносерб. у.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. III. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Доплазува́ти, зу́ю, єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Доплати́ти. См. Доплачувати.
Допла́чувати, чую, єш, сов. в. доплати́ти, чу́, тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком
