сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Доора́ти, ся. См. Доорювати, ся.
Доо́рювати, рюю, єш, сов. в. доора́ти, рю́, реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.
Доо́рюватися, рююся, єшся, сов. в. доора́тися, рю́ся, решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану. Чуб. V. 365.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Доо́чне, нар. Лично, самолично. Полт. г.
Допада́ти, да́ю, єш, сов. в. допа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.
Допада́тися, да́юся, єшся, сов. в. допа́стися, ду́ся, де́шся, гл. Набрасываться, наброситься на что-либо съ жадностью. Допався як муха до меду. Ном. № 4836.
Допала́ти, лі́ю, єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.
Допали́ти, ся. См. Допалювати, ся.
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
Допа́люватися, лююся, єшся, сов. в. допали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. I. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Допані́ти, ні́ю, єш, гл. — до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что…, стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. V. 47.
Допанува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Допанува́тися, ну́юся, єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Зміев. у.
Допа́рок, рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. Допа́рочок.
Допарува́ти, ру́ю, єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Допаса́ти, са́ю, єш, сов. в. допа́сти, су́, се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Допаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. допа́стися, су́ся, се́шся, гл. Оканчивать пастись.
I. Допа́сти, ся. См. Допасати, ся.
II. Допа́сти. См. Допадати.
Допа́стися. См. Допадатися.
Допа́трати, раю, єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата. Васильк. у.
Допащикува́ти, ку́ю, єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
Допащикува́тися, ку́юся, єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
Допе́вне, нар. Навѣрное, точно. Желех.
Допе́внення, ня, с. Увѣреніе.
Допе́внити, ся. См. Допевняти, ся.
Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Допевня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. допе́внитися, нюся, нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. Грин. I. 293. Г. Барв. 368. На два золоті і більше не допевняйся. НВолын. у. Допевняйся, плати. НВолын. у. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. НВолын. у. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали. Св. П. 1 кн. Мус. XI. 6.
Допекти́. См. Допікати.
Допе́рати, ра́ю, єш, сов. в. допе́рти, пру́, ре́ш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
Допера́тися, ра́юся, єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. НВолын. у.
Допе́рво, нар. = Допіро.
Допе́рти. См. Доперати.
Допе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Дотащиться.
Допива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допи́ти, п'ю́, п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. I. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи тем-
