Доті́пувати, пую, єш, сов. в. дотіпа́ти, па́ю, єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Доті́пуватися, пуюся, єшся, гл. Оканчиваться очисткой (о льнѣ, пенькѣ).
Доті́сувати, сую, єш, сов. в. дотеса́ти, тешу́, шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Доті́суватися, суюся, єшся, сов. в. дотеса́тися, тешу́ся, шешся, гл. Дотесываться, дотесаться.
Дотка́ти. См. II. Дотика́ти.
Доткли́вий, а, е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Доткли́вість, вости, ж. Колкость.
Доткли́во, нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Доткне́ння, ня, с. Прикосновеніе.
Доткну́ти, ся. См. Дотикати, ся.
Дотліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. дотлі́ти, лі́ю, єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
До́тля, нар. = Доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Дотовкти́, вчу́, че́ш, гл. Дотолочь.
Дотовкти́ся, вчу́ся, че́шся, гл. 1) Дотолочься. 2) Довозиться.
До́товп, пу, м. Доступъ. До́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. Черк. у. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі. Кв. II. 187.
Дото́впитися. См. Дотовплюватися.
Дото́вплювання, ня, с. Дотискиваніе.
Дото́вплюватися, лююся, єшся, сов. в. дото́впитися, плюся, пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь. Ном. № 9238.
Дотовпля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Дотовплюватися.
Дотопи́ти, ся. См. Дотоплювати, ся и дотопляти, ся.
Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ.
Дото́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дотопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавкѣ). 2) Дотапливаться, дотопиться (въ печи).
Дотопля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. = Дотоплювати.
Дотопля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Дотоплюватися.
Доторгува́ти, гу́ю, єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Доторгува́тися, гу́юся, єшся, гл. 1) Доторговаться. Доторгувався, що вже ні краму, ні грошей нема. Харьк. 2) Сторговаться.
Доторка́ти, ка́ю, єш, сов. в. доторкну́ти, ну́, не́ш, гл. = Доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу милого не доторкаючи. Мет. 26.
Доторка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. доторкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Св. Л. 40. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Ном. № 3285. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Рудч. Ск. I. 107. Я й не доторкнуся до тебе. МВ. I. 30.
Дото́ркуватися, куюся, єшся, гл. = Доторкатися. Левиц. Пов. 433.
Доточи́ти, ся. См. Доточувати, ся.
Дото́чка, ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія. Рк. Левиц.
Дото́чувати, чую, єш, сов. в. доточи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Ном. № 403. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу. Чуб. I. 215.
Дото́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. доточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Дотрима́ти. См. Дотримувати.
Дотри́мувати, мую, єш, сов. в. дотрима́ти, ма́ю, єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Ном. № 4520. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати. Гол. I. 344.
Дотули́ти, лю́, лиш, гл. Приставить.