ЗЮЗО. I. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Аґрусі́вка, ки, ж. Наливка изъ крыжовника. Ум. Аґрусі́вочка. Аґрусівочко, нема над тебе наливки!
Аґрусо́вий, а, е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Ад, а́ду, м. = Пекло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. III. 359.
Адама́шка, ки, ж. = Адамашок.
Адама́шковий, а, е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Адама́шок, шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. I. 318.
Ада́мів, мова, ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138. б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові вівці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Адамові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.
А́дде. 1) нар. Тутъ, здѣсь. Желех. 2) меж. Смотри! Вотъ! Ogon. 217.
Аде́! меж. Сюда! Желех.
Аде́с, су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Адже́, Адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — «Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск. II. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
А́дзимка, ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Адзу́с! 1) См. союзъ А, 6. 2) = Дзуски.
Адзу́ски! = Дзуски!
Ади́, Аді́т, Аді́тетко, Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Адре́са, си, ж. Адресъ. Желех.
Адресува́ти, су́ю, єш, гл. Адресовать. Желех.
Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.
Аду́зь! меж. Крикъ на голубей, чтобы прогнать ихъ. Шейк.
Адука́т, Адука́нт, та, м. Адвокатъ. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.
А-є, А-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Аєр, Аїр, ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Аж, сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. II. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. I. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. II. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103. 3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Ев. Мр. VI. 10. 5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. I. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. I. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. II. 35.
