старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. I. 134. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.
Живіття́, тя́, с. = Життя. Поки й живіття мого — не забуду. Ном. № 4088. За живіття́ = За життя.
Живки́й, а́, е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н.-Волын. у.
Жи́вко, нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Живло́, ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.
Живлю́щий, а, е = Живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. III. 41.
Жи́вність, ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.
Живня́к, ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Жи́во, нар. 1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. II. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.
Живої́д, да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів? Св. Л. 261.
Живокі́ст, ко́сту, м. и живо́кість, кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. I. 157.
Живолу́п, па, м. Живодеръ (ругат.).
Живопи́хом, нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Живоплі́т, пло́ту, м. Живая изгородь. Желех.
Живоро́бка, ки, ж. Рі́чка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода. Рудч. Ск. I. 130.
Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.
Животві́р, тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня животвору, і тут премудрість без кінця. К. ХП. 110.
Животвори́ти, рю́, ри́ш, гл. Оживлять.
Животво́рний, а, е. Животворный, оживляющій. К. (О. 1861. III. 6).
Живо́тик, ка, м. Ум. отъ живіт.
Животи́на, ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.
Животи́нник, ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
Животи́ння, ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння. Лебед. у.
Животи́ще, ща, м. Ув. отъ живіт.
Животі́ти, ті́ю, єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. I. 95. Прощайся з ким хочеш: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. I. 99.
Живото́к, тка́, живото́чок, чка, м. Ум. отъ живіт.
Живо́ття, тя, с. = Живіття. До живо́ття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н.-Волын. у.
Живти́, живу́, ве́ш, гл. = Жити. Тут колись добре було живти нашим батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.
Живу́чий, а, е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. I. 92.
Живу́чість, чости, ж. Живучесть. Желех.
Живу́шечка, ки, ж. Живое существо. Живая живушечка на живій колодочці живе м'ясо їсть. Заг.: дитя и грудь матери. Ном. с. 297, № 248.
Живу́щий, а, е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. МВ. II. 147. Трохи одпочила стара мати недобита;
