Застолі́тній, я, є. Имѣющій болѣе ста лѣтъ. І сідая, і горбата, мабуть застолітня. Мкр. Н. 32.
Засторо́нок, нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.
Засторцюва́ти, цю́ю, єш, гл. = Запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Засторчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Засто́ювати, то́юю, єш, сов. в. засто́яти, стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.
Засто́юватися, то́ююся, єшся, сов. в. застоя́тися, стою́ся, ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Засто́яний, а, е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Каменец. у.
Застоя́ти, ся. См. Застоювати, ся.
Застраха́ти, ха́ю, єш, гл. = Застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Застраши́ти, шу́, ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила. К. Досв. 112.
Застраши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться. Драг. 61.
Застрекота́ти, чу́, чеш и застрекоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22.
Застре́лити, лю, лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка. Чуб. I. 154.
Застриба́ти, ба́ю, єш, гл. Запрыгать.
Застрива́ти, ва́ю, єш, гл. Повременить, обождать немного.
Застроми́ти, млю́, миш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. I. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. I. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Заструга́ти. См. Застругувати.
Застру́гувати, гую, єш, сов. в. заструга́ти, жу́, жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.
Заструпи́тися. См. Застру́плюватися.
Застру́плюватися, лююся, єшся, сов. в. заструпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Застрява́ти, ряю, єш и застряга́ти, га́ю, єш, сов. в. застря́ти, ря́ну, неш и застрягти, гну, неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Ном. № 12665. Як то нам застряти у неволі вічній? МВ. II. 46. З… лоба лилися краплі поту й застрягали в густих сивих кудлатих бровах. Левиц. I. 162. Піде собі у двір, та там і застрягне. Св. Л. 246.
Застря́мина, ни, ж. Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Вас. 165.
Застря́ти. См. Застрявати.
За́стування, ня, с. Заслоненіе свѣта.
За́стувати, тую, єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Застугоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Засту́да, ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Засту́джувати, джую, єш, сов. в. застуди́ти, джу́, диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Засту́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. застуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Простуживаться простудиться. Аф. 438. Трошки застудився та й занедужав. Стор. I. 189.
Застужа́ти, жа́ю, єш, гл. Затруднять, утруждать, принуждать. Ми вас не застужаєм, щоб ви сами приїздили до нас. Екатериносл. у. (Залюбовск.).
Засту́кати, каю, єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. I. 46.
Застукоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
За́стум, ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Нп.
За́ступ, па, м. Заступъ. Лихого справить заступ та лопата. Ном. № 3230. Візьми заступ та викопай отут ямку. Харьк. Ум. Заступе́ць, за́ступочок. Грин. III. 56.
Засту́па, пи, ж. Защита. Левч. 47.
