Зача́вити, влю, виш, гл. Задавить, раздавить. — курча́. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.
Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Зачади́ти, джу́, ди́ш, гл. Начать угарить.
Зача́діти, дію, єш, гл. Угорѣть.
Зачаклува́ти, лу́ю, єш, гл. Заколдовать.
Зача́лити, лю, лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Зача́ло, ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Зача́пати, паю, єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Зачаро́вувати, вую, єш, сов. в. зачарува́ти, ру́ю, єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).
Зача́ти, ся. См. Зачинати, ся.
Зача́тія, тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Зача́ток, тку, м. Начало. НВолын. у.
Зачатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.
Зача́хти, хну, неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Зачва́кати, каю, єш, гл. Зачавкать.
Зачвала́ти, ла́ю, єш, гл. Забрести.
Зачва́нитися, нюся, нишся, гл. Зачваниться. Як тут не росприндитись і не зачванитись. Стор. I. 55.
Зачви́ркати, каю, єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Зачебе́рхнути, ну, неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Зачека́ти, ка́ю, єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Зачелядкува́ти, ку́ю, єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Заченцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
За́чеп, пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому… пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Заче́па, пи, 1) ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається… щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Зачепи́ти, ся. См. Зачіпати, ся.
Зачерви́вити, ви́влю, ви́виш, гл. Завести червей.
Зачерви́віти, вію, єш, гл. Покрыться червями.
Зачервони́ти, ню́, ни́ш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Зачервоні́ти, ні́ю, єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Зачервоні́тися, ні́юся, єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Зачерева́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Зачере́ти, гл. = Зачерпнути. Вх. Зн. 20.
Зачеркну́ти, ну́, не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Зачеркну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Зацѣпиться, задѣть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся. Мет. 468.
Зачерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зачерпну́ти, ну́, не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Заче́рствіти, вію, єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
Зачеря́пити, плю, пиш, гл. = Зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. I. 136.
Зачеса́ти, ся. См. Зачісувати, ся.
За́чесно, нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Зачи́н, ну, м. Начало, начинаніе, починъ. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Зачина́ння, ня, с. Начинаніе.
Зачина́ти, на́ю, єш, сов. в. зача́ти, чну́, не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як за-
