Карноу́шка, ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички карноушки поскакали коло грушки. Чуб.
Ка́рок, рку, м. = Карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. II. 502.
Ка́ронька, ки, ж. Ум. отъ ка́ра.
Кароо́кий, а, е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Карпі́тка, тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Карпу́льці, ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. См. Начиння.
Карсе́т, ту, м. Карсе́тка, ки, ж. Женская верхняя одежда: короткая безрукавка. Корсет розщепнувся, сорочка розхрісталась. Кв. Заялозена корсетка на плечах розлізлася. Мир. Пов. II. 56.
Ка́рта, ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Гул.-Арт. 104. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. К. В карт грають. Мнж. 133. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Гол. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Гол. Ум. Ка́ртка, ка́рточка.
Карта́ти, та́ю, єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. I. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МБ. X. 3.
Карта́тий, а, е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Карта́цький, а, е. = Картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. I. 6. Плахти, знаєте, все хороші, картацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Карти́на, ни, ж. 1) Четырехугольникъ. 2) Небольшой листокъ бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. I. 4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто… і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, то не скоро б ще скончив своє оповідання. К. ЧР.
Карти́нуватий, а, е. Четырехугольный. Карти́нуватий ка́мінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Карті́вни́к, ка́, м. = Картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Нп. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Картівни́цтво, ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Картівни́ця, ці, ж. = Картниця.
Ка́ртка, ки, ж. Ум. отъ ка́рта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши дві-три картки. Ном. VI. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з'їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську. Нп.
Ка́ртник, ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. I. 152.
Ка́ртниця, ці, ж. Картежница.
Картопели́на, ни, ж. = Картоплина.
Карто́пелька, ки, ж. Ум. отъ картопля.
Картопли́на, ни, ж. Картофелина. (Свиня) хапала картоплину і зараз кидалась до другого (куща). Левиц. I.
Картоплиця, ці, ж. = Картоплище.
Карто́плище, ща, с. Мѣсто, съ котораго снятъ картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.
Картоплі́ння, ня, с. Картофельные стебли.
Карто́пля, лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. Ум. Карто́пелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. II. 69. См. Барабо́ля, бу́льба, бури́шка, мандибу́рка.
Картопля́к, ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ. Радом. у.
Карто́пляний, а, е. Картофельный.
Картопля́ник, ка, м. = Картоплище.
