же, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Крадя́щий, а, е = Крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю. Грин. I. 16.
Краєви́й, а́, е́. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. I. 180.
Кра́єць, йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. См. Окраєць.
Кра́єчка, ки, ж. Ум. отъ кра́йка.
Крає́чок, чка, м. Ум. отъ край.
Краї́на, ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. Рі́дна краіна. Родина, отечество. Ум. Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Край, кра́ю, м. 1) Край, конецъ. Суне, суне той кухлик аж на край столу, — поки впав і розбився. Харьк. До краю одежі його приторкнулись. Єв. Мр. VI. 56. Нема краю тихому Дунаю. Мет. 14. Уразив він моє серце в самий край. КС. 1882. X. 37. Од кра́ю до кра́ю. Изъ конца въ конецъ. Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають. Шевч. 75. 2) Конецъ, окончаніе. Він отто переговорив та й край, більш нічого й не промовив. Екатер. г. Край уже! більше не хочу сьогодня робити. Харьк. Оце ж моєму наймитуванню край. Полт. До кра́ю. Окончательно. Він і перш був ледащо, а як прийшов з війська, то вже до краю розлайдачився. Подольск. Кра́ю, до кра́ю дово́дити. Оканчивать, приводить къ концу. Треба краю доводити, коли й де вінчати, та й весілля. Шевч. 107. Та доведу вже до краю, доведу — спочину. Шевч. 206. 3) Бортъ (судна). Мнж. 179. 4) Берегъ. На широкім Дунаю, недалеко від краю козак потопає. Гол. I. 115. 5) Сторона. Ой ходімо, товаришу, да на той край помалу. Мет. 85. 6) Край, страна, область. Ой визволи, Боже, нас всіх бідних невольників з тяжкої неволі, з віри бусурменської на ясні зорі, на тихі води, у край веселий. ЗОЮР. I. 214. Тяжко-важко умірати у чужому краю. Шевч. Рі́дний край. Родина, отечество. От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі… супротив ворогів рідного краю. К. ЧР. 11. Треба рятувати рідний край. Стор. МПр. 57. 7) Кусокъ (хлѣба). Як хліба край, то й під вербою рай. Посл. 8) Употребленное какъ нарѣчіе: а) Очень, крайне. Тут край треба грошей, а їх нема. Волч. у. Мені край треба продати корову, а инчу купити. Волч. у. б) На концѣ, на краю. Довго вони на могилі край села стояли. Макс. А думка край світу на хмарі гуля. Шевч. в) Возлѣ, около, при, надъ. Котору дитину любила-кохала, — край себе не маю. Макс. Виплакала карі очі, край козака стоя. Нп. Тільки край мого серденька як гадина в'ється. Грин. III. 220. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю. Шевч. Надибав дівчину край долини. Гол. I. 120. Моя хата край води. Нп. Ум. Краєчок, крайо́к. З краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188.
Кра́йка, ки, ж. Кромка. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 50. Употребляется женщинами какъ поясъ. Ум. Кра́єчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала. Г. Барв. 141.
Кра́йнебо, ба, с. Небосклонъ, горизонтъ. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Кра́йник, ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем писано. АД. I. 44.
Кра́йній, я, є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. I. 309.
Крайо́к, йка́, м. Ум. отъ край.
Кра́йчик, ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. III. 58.
Крак, ка, м. Кустъ. У нас де крак, там і козак. Ном. № 772.
Кра́кати, каю, єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Кра́коль, кля, м. = Скраколь. Желех.
Кракоч, ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Краку́н, на́, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Крале́вський, а, е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Кра́лечка, ки, ж. Ум. отъ кра́ля.
Краль, ля, м., также пташа́чий краль = Крі́лик. Вх. Уг. 247.
Кра́лька, ки, ж. Раст. Златоцвѣтъ, Chrysanthemum leucanthemum. Вх. Уг. 247.
Кра́ля, лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. I. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за
