голов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. Безголов'ячко. МВ. (О. 1862. III. 42).
Безголо́сий, а, е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Безгомі́ння, ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. I. 41.
Безгри́вий, а, е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Безгрі́шний, а, е. 1) Безгрѣшный. Левиц. I. 540. 2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.
Безгрі́шшя, шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. I. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Безгрошев'я, в'я, с. Безденежье.
Безгу́бий, а, е. Не имѣющій губъ.
Безгу́зий, а, е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) Ха́та безгу́за. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Безґру́нтий, а, е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Безґрунто́вний, а, е. Безпочвенный, неосновательный.
Безґрунто́вно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Безде́нний, а, е. О посудѣ: не имѣющій дна, бездонный. Безденний горщик; безденна миска. Канев. у.
Бездзві́нний, а, е. Не имѣющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Бездзві́нно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Бездиха́нний, а, е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
I. Безді́лля, ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. III. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
II. Безді́лля, ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
I. Безді́льний, а, е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
II. Безді́льний, а, е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. V. 1016.
Безді́льник, ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Безді́льність, ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Безді́тний, а, е. Бездѣтный. Ном. № 1620. Плач, Вкраїно, бездітна вдовице. Шевч. Тітка була бездітна. МВ. (О. 1862. III. 48).
Безді́тник, ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Безді́тниця, ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Безді́тність, ности, ж. Бездѣтность. Желех.
Безді́яльний, а, е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.
Бездога́нність, ности, ж. Безупречность. Желех.
Бездога́нно, нар. Безупречно.
Бездо́лець, льця, м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Бездо́лля, ля, с. = II. Безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Бездо́льний, а, е. = Безді́льний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696. Бездо́льна годи́на. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.
Бездо́льник, ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя
