дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
Бездо́льність, ности, ж. = Безділля 4. Желех.
Бездо́мок, мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Бездо́нний, а, е. = Безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Бездорі́жжя, бездоро́жжя, жя, с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. АД. I. 335. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя. Черк. у.
Бе́здрик, ка, м. Насѣк. = Сонечко. Coccinella septempunctata. Вх. Пч. I. 5. См. Бедрик.
Бездро́в'я, в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездро́вня, с.
Безду́хий, а, е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Безду́шний, а, е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Безе́мстний, а, е. Не мстящій, не мстительный. Славим Бога беземстного, що народився для нас многих. Чуб. III. 374.
Безе́цний, а, е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. („Україна“, 1907, II. 145).
Безе́цник, ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Безе́цність, ности, ж. Безстыдство.
Безе́цно, нар. Безстыдно.
Безжа́лісливий и безжа́лісний, а, е. Безжалостный, несострадательный, не имѣющій сожалѣнія.
Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Безжи́вність, ности, ж. Безжизненность. Желех.
Безжу́рний, а, е. Безпечальный, веселый.
Безжу́рно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Беззако́нний, а, е. Беззаконный. Чуб. I. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.
Беззако́нник, ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Беззако́нно, нар. Беззаконно.
Беззако́ння, ня, с. = Беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Беззако́нство, ва, с. Беззаконіе. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Безза́хистний, а, е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.
Беззащи́тний, а, е. Беззащитный. Дай пригніченому радість, беззащитному одраду. К. Псал. 171.
Беззбро́йний, а, е. Безоружный. Желех.
Безздоро́вний, а, е. Болѣзненный, хилый, не имѣющій здоровья, безсильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Безздоро́в'я, в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)… в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а третє безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Безземе́льний, а, е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Безземе́льник, ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Беззу́бий, а, е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Бези́менка, ки, ж. Доска толщиною меньше вершка, но толще шалевки.
Без'ї́жжя, жя, с. Отсутствіе пищи, голодъ. Одно безпиття, друге без'їжжя. АД. I. 335.
Безка́рний, а, е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Безка́рність, ности, ж. Безнаказанность. Желех.
Безка́рно, нар. Безнаказанно.
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіев. у.
Безкебе́ття, тя, с. Неспособность.
Безкле́пкий, а, е. Безтолковый, при-
