дурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Безкло́потний, а, е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Безклопо́ття, тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. I. 227.
Безклу́бий, а, е. Имѣющій слабо развитыя или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Безко́лірний, а, е. Безцвѣтный.
Безконе́чне, нар. Безконечно.
Безконе́чний и безконе́шний, а, е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконе́шна пи́санка = Безконечник 2. Сим. 233.
Безконе́чник и безконе́шник, ка, м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) Писа́ти безконе́чником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. I. 50.
Безконе́чниця и безконе́шниця, ці, ж. 1) = Безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Безкоровайчу́к, ка́, м. = Безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Безко́сий, а, е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Безко́стий, а, е. Не имѣющій костей, безкостный. Чуб. I. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).
Безкра́ій, я, є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. I. 61.
Безкра́йний, а, е. = Безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Безкра́йність, ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Безкри́лий, а, е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Безкрити́чний, а, е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Безкрити́чність, ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Бе́злад, ду, м. = Безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Безла́ддя, дя, с. Безпорядокъ, разладъ, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й Боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Безла́дний, а, е и безла́дній, я, є. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Безла́дно, нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Безла́пий, а, е. Не имѣющій лапъ. Шейк. 216.
Безли́стий, а, е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. II. 131. Безлиста акація. Левиц. I. 91.
Безли́стявий, а, е. = Безлистий. Бузина безлистява. Харьк.
Безли́чний, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк.
Безли́чник, ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Бе́злік, ку, м. = II. Безліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67.
Безлі́сий, а, е. Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у.
Безлі́сся, ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Безлі́тний, а, е, безлітній, я, є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
I. Бе́зліч, нар. Множество, безъ счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
II. Бе́зліч, чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. I. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Бе́злічно, нар. Въ безчисленномъ множествѣ. Велике він і несказанне творить, він безлічно дива свої являє. К. Іов. 12.
Безлу́ский, а, е. Не имѣющій чешуи. Безлуска риба в'юн. Кіев.
Безлю́ддя, дя, с. Безлюдіе, отсутствіе
