новий поганиш — безрахубний. Константиногр. у.
Безре́брий, а, е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Безри́б'я, б'я, с. Недостатокъ рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Безрі́дний, а, е. Безродный. АД. I. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Безрі́дник, ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Бе́зрік, нар. Употребл. въ выраж. на-бе́зрік — безсрочно, иронически: никогда. Відда́сть на-бе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Безробі́тній, я, є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. I. 286.
Безробі́ття, тя, с. Безработица. Желех.
Безро́га, ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Безро́гий, а, е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Безро́да, ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. VIII. 15.
Безро́зумний, а, е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. II. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безро́зумна темно́та до Дніпра прожогом лине. К. МБ. III. 243.
Безро́тий, а, е. Безротый. Аф.
Безрука́вка, ки, ж. Родъ женской одежды безъ рукавовъ. Подольск. г.
Безру́кий, а, е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Бе́зсед, да, м. = Бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Безсерде́чний, а, е. Безсердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Безсерде́чність, ности, ж. Безсердечіе, жестокосердіе. К. Кр. 17.
Безсе́рдий, а, е. = Безсердечний. Безсерді злюки. К. ПС. 61.
Безсе́рдний, а, е. = Безсердий = Безсердечний. О, дайте під сі пазурі султана, крівавого безсердого тирана. К. МБ. III. 260.
Безси́лий, а, е. Безсильный. МВ. (О. 1862. I. 85).
Безси́літи, лію, єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Безси́лка, ки, ж. Безсильная женщина. Ум. Безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмідя страшного? МВ. III. 144.
Безси́лля, ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Безси́лок, лка, м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Безси́лочка, ки, ж. Ум. отъ безсилка.
Безси́льний, а, е. = Безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. НП. Вода́ безси́льна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. Ка́мень безси́льний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Безскоро́мник, ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Безсла́вний, а, е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Безсла́вно, нар. Безславно.
Безслі́дний, а, е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Безслі́дно, нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Безслі́зний, а, е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. I. 37.
Безсме́ртки, ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. I. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. I. 142.
Безсме́ртний, а, е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Безсме́ртник, ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Безсме́ртність, ности, ж. Безсмертіе.
