Шаш, ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім шашу. Гол. III. 393.
Шашели́ця, ці, ж. = Шашель. Чуб. I. 11.
Ша́шель, ля, м., лі, ж. Червь-древоточецъ. Наче шашель поточила. Стор. М. Пр. 62.
Шаши́на, ни, ж. Родъ растенія? Ізправлю єй хижку із самой шашини, не треба єй буде на зиму перини. Гол. III. 401.
Шашка, ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Шашкірня, ні, ж. = Шестерня 3. Шух. I. 278, 295, 250.
Шашла́к, ка́, м. Насѣк. долгоносикъ. Константиногр. у.
Шашо́к, шка́, м. Порода собаки. Мнж. 49. Бігають ляхи, вражі сини, як шашки по ринку. АД. II. 45.
Шашча́, ча́ти, с. = Шашок. Мнж. 94.
Шваб, ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. I. 5.
Шва́ба, би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?… Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.
Шва́бка, ки, ж. Нѣмка. Желех.
Шва́бський, а, е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Макс. Швабське полотно. Сим. 133. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку. Грин. III. 588.
Шва́гер, гра, м. Шуринъ. Чуб. V. 1145. Ум. Шва́гронько.
Шва́ґер, ґра, м. = Швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Швадро́н, ну, м., швадро́на, ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. I. 145.
Шва́єчка, ки, ж. Ум. отъ швайка.
Шва́й, меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напалася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Шва́йка, ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. Золота́ шва́йка мур пробива́є. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпицъ на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шиє тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. II. 18. Ум. Шва́єчка.
Шва́йкало, ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Швайкови́тий, а, е. Шилообразный. Вх. Уг. 276.
Швайкува́тий, а, е = Швайковитий.
Шва́лька, ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri. Шух. I. 154.
Шва́ля, лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. I. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Швандри́кати, каю, єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Шва́ндяти, дяю, єш, гл. = Швендяти.
Шва́ра, ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. Шух. I. 225. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. I. 226. 3) Высокая острая трава въ полони́нах. Шух. I. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять. Федьк. II. 51.
Шварґота́ння, ня, с. Крикливый и быстрый разговоръ (напр. евреевъ). Голосне шварґотанє жидів. Шух. I. 85.
Шварґота́ти, шварґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
Шва́ркнути, кну, неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. М. Пр. 147.
Шва́рний, а, е = Моторний. Желех. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами. Гол.
Шварну́ти, рну́, не́ш, гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув. Греб. 384.
Шва́рок, рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Швару́нок, нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.
Шва́рц, цу, м. Вакса. Гол. Од. 15. Чоботи до шварцу. Гол. Од. 15.
Шва́ха, хи, ж. = Швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.
Шва́цький, а, е. Швейный.
Шва́чечка, ки, ж. Ум. отъ швачка.
Шва́чка, ки, ж. Швея. Дочки зрос-
