шати не одягайся. Ном. № 9571. 3) Окладъ на иконѣ. Образи в срібних шатах. Г. Барв. 261. Ум. Ша́тонька. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. АД. I. 6.
Шата́н, на, м. Чортъ. То було пекло, там самі були шатани. Гн. II. 174. Гей, гей, пришов єдин пан з пекла родом і шатан. Гол. I. 211.
Шатани́на, ни, ж. Суета, бѣготня. Піднялась шатанина. Мир. ХРВ. 135. Піднявся крик людський, збіглася дворня.... шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Шата́тися, та́юся, єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Рудч. Ск. I. 133. Шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Шати́ло, ла, м. Лгунъ. Черном.
Шати́рити, рю, риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = Шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.
Шатну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Рудч. Ск. I. 117. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить. Радом. у.
Шате́рни́к, ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане. Котл. Ен. V. 76.
Шатковни́ця, ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Каменец. у. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці.... МУЕ. I. 99.
Шаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вбірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц.
Ша́тно, нар. Нарядно, въ нарядной одеждѣ. Сомко на конях шатно і при оружжю. К. ЧР. 380. Также съ богатымъ приданымъ въ видѣ одежды. Одну дочку шатно оддали заміж, з повною скринею. Борз. у.
Шатну́ти, тну́, не́ш, гл. = Шатну́тися. Шатнув по селах і заїхав до Люборацьких. Св. Л. 117. Шатнула дітвора по кутках, знайшла журнал. Св. Л. 41.
Шатну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Мнж. 39. Шатнулися по курінях запасу шукати. Нп. До ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. I. 11.
Ша́тонька, ки, ж. Ум. отъ шата.
Шатро́, ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Шатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.
Шатрови́й, а́, е́. Шатерный.
Шатувати, тую, єш, гл. Спѣшить. Вх. Лем. 484.
Шаф.... См. Шахв....
Ша́хва, ви, ж. Шкафъ. Чуб. I. 331. Ум. Ша́ховка. Желех.
Шахва́рка, ки, ж. = Шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою? Чуб.
Шахва́рня, ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.
Шахва́рь, ря, м. 1) = Шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб. 2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.
Шахвра́н, ну, м. = Шапран. Обійдеться паска й без шахврану. Ном. № 5200.
Шахвува́ти, ву́ю, єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. I. 246.
Ша́ховка, ки, ж. Ум. отъ шахва.
Шахра́й, рая́, м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18.
Шахра́йка, ки, ж. Мошенница.
Шахра́йство, ва, с. Мошенничество.
Шахра́йський, а, е. Мошенническій. Желех.
Шахра́н, ну, м. = Шапран. Грин. II. 177.
Шахрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. НП. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі грішми.... людей шахрували. Гн. II. 72.
Шахру́н, на́, м. Мошенникъ, мотъ. Я тому шахрунові дав гроші, шоби мені двори поклав, а він взєв та й якимис дармоїдом роздав. Гн. II. 103.
Ша́хта, ти, ж. Шахта. Шахтарь любить свою темряву шахту. Г. Барв. 28.
Шахта́рь, ря, м. Рабочій въ шахтѣ. Г. Барв. 28.
