Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/1010

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

шину садила. Чуб. V. 99. Ум. Шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку. Чуб. V. 105.

Шипши́но́вий, а, е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника. Грин. II. 34.

Шир, ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91.

Ширина, ни, ж. Платокъ. Вона назад позирнула, шириною замахнула. АД. I. 84. Ум. Шири́нка, шири́ночка. ЗОЮР. II. 239. Криє Настю ширинкою. Грин. III. 73. Я братіку угожу, шириночку пошию. Нп.

Ши́рити, рю, риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. I. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).

Ши́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Расширяться. 2) Распространяться. Та що більше їх пригнічували, то більше вони плодились і ширились. К. Святе Письмо (1869), 45. 3) Располагаться, раскидываться. Добре ширитись в чужім. Ном. № 9697.

Шірі́нька, ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. О. 1862. VIII. 32.

Ширі́твас, са и су, м. = Шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.

Ши́рник, ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. Лебед. у. Ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина. Лебед. у.

Ширну́ти, ну́, не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене. Новомоск. у.

Широко́нчик, ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.

Широ́кий, а, е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.

Широ́кість, кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Гн. II. 80. Розступайся, синє море, в своїй широкости. Гол. I. 308.

Ши́роко, нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему „Іван Гус.“ К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. Широче́нько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.

Широкоборо́дий, а, е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.

Широкове́рхий, а, е. Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30.

Широкови́дий, а, е. Широколицый. Черк. у.

Широкогілля́стий, а, е. Развѣсистый. Широкогілляста груша. Левиц. I. 288.

Ширококри́жий, а, е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.

Ширококри́лий, а, е. Съ широкими крыльями. К. МБ. X. 144.

Широколи́стий, а, е. Широколистый. Широколистії тополі. Шевч. 325.

Широкомо́вний, а, е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.

Широкопле́чий, а, е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.

Широкопо́лий, а, е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.

Широкопросто́рий, а, е. Обширный. Ось море в тебе широкопросторе, там безлич гаду, безлич риботвору. К. ПС. 237.

Широкорука́вий, а, е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці. МВ. III. 134.

Широкосла́вний, а, е. Прославленный. Широкославна імперія. К. Дз. 132. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв. К. ХП. 123.

Широкоу́стий, а, е. Съ широкимъ, большимъ ртомъ. Летіла пташка широкоуста. Грин. I. 249.

Широче́зний, широче́нний, а, е. Очень широкій. К. ЧР. 320.