бур'ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що…, то.... Чѣмъ…, тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. А що…, то… . Такъ какъ…, то.... А що він того не сказав нам, то ми й не знали. Не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. Ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. Ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). Чим дуж. См. Дуж. Чим тьху. См. І Тьху. 2) Сколько. Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. II. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. Що си́ла, що си́ли. Сколько хватить силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. Що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс. 3) Который, рая, е. Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. I. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона́, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном. 4) Если, когда. Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21. 5) Такъ какъ. У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25. 6) Такъ что. А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200. 7) За то что. Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25. 8) Хотя, не смотря на то, что. На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438. 9) Кое что, что нибудь. Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13. 10) Какъ только; лишь только. Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем'яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв. 12) Що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. I. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. II. 7. 13) Що-не́будь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб. 15) І що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?… Ніяк од їх і не встережешся. 16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. Що-найду́жче. Какъ можно сильнѣе. Що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, що-найдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. II. 37. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже.... Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. Що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16. 19) Що-на! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) Що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! НВолын. у. 21) Не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125. 22) Що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибає. Ном. № 2205. См. Шо.
I. Щоб, ба, м. = Щовб. Вх. Лем. 487.
II. Щоб, що́би, сз. 1) Чтобы. Старий заховавсь в степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 9. Щоб тебе у жито головою. Ном. № 3263. 2) Если-бъ. Св. Л. 15. Щоб я тебе не любила, то б я тебе
