не будила. Чуб. V. Ой щоб не ти, серце дівчино, то б я не був тута. Чуб. 3) Хотя-бы. Вітер — щоб дихнув, листя пов'яло. Св. Л. 215.
Щовб, бу, м. що́вба, би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовбі поставлений хрест. Гн. I. 204.
Щово́вкнути, ну, неш, гл. Встрѣчено въ поговоркѣ: Ніч така тиха — ніщо не щововкне, т. е. не издастъ звука. Ном. № 589.
Що́гла, ли, ж. 1) Шестъ. Уставши ж рано, на зорі, найшов, мов прапір Магомета, запаску з алого грезета на довгій щоглі у дворі. Мкр. Г. 49. Становили шинки по долинах, зводили щогли по високих могилах. ЗОЮР. I. 56. Щогла або тичка — довгий дрючок, котрим тягнуть невід під льодом. О. 1861. XI. 116. Перш рубаємо ополонки та й спускаємо невід на щоглах. О. 1861. XI. 115. 2) Мачта. Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні. Рудч. Ск. II. 80. 3) Часть узды: переплеты, соединяющіе перечілок съ переніссям. Вас. 160.
Що́глик, ка, м. Ум. отъ щоголь.
Щогли́стий, а, е. Многомачтовый. З щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59.
Щоголь, гля, м. = Щиголь. Вх. Пч. II. 10.
Щоде́нний, а, е. Ежедневный; насущный. К. Псал. 69. Щоденна лайка та докори. Мир. ХРВ. 268. Щоденна пропасниця. Міус. окр. Щоденні потреби. Левиц. Хліб наш щоденний дай нам сьогодні. Єв. Л. XI. 3.
Щоде́нник, ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника „Народні листи“ чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.
Щоде́нно. нар. Ежедневно. Я щоденно тебе славив. К. Псал. 160.
Щока́, ки́, ж. 1) Щека. За скоки обібю і щоки. Ном. № 12479. 2) Бокъ топора. Сим. 24. Ум. Щічка. Сльози на щічках. МВ. III. 10.
Що́кати, каю, єш, гл. Говорить що. Вх. Зн. 84.
Щока́тий, а, е.Полнощекій.
Що́лба, би, ж. = Щовба.
Щолопо́к, пка́, м. Верхушка, макушка. Вихвативсь, як на щолопок. Ном. № 7575. Почвалав на щолопок гори довідатись, що там діється. Полт. г. Ум. Щолопо́чок. Почепила квітку на голову на щолопочку. Рк. Левиц.
Щомі́сяшний, а, е. Ежемѣсячный.
Що́пки, ків, м. мн. Стебли. Угор.
Щорі́чний, а, е. Ежегодный.
Щорі́чно, нар. Ежегодно.
Щось, мѣст. 1) Что-то. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. № 377. Це щось заїзже. Г. Барв. 209. Чимсь його вдарив. Показав їй на ніс, що як навмисне був чимось замазаний. Св. Л. 106. 2) Что-нибудь. Бог за працю міє щось дати. Ном. № 72.
Щот, ту, м. Счетъ. Копійка любить щот. Ном. № 9922.
Що́ти, тів, м. мн. Счеты. На щотах класти знали. Котл. Ен.
Щоти́на, ни, ж. и пр. = Щетина и пр. К. ЧР. 371. МВ. II. 13.
Що́тник, ка, м. Ариѳметикъ. Желех.
Що́тниця, ці, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1.
Щотни́чий, а, е. Ариѳметическій. Желех.
Щотува́ти, ту́ю, єш, гл. Считать. Стали вони гроші щотувати. Борз. у.
Щоча́сний, а, е. Ежечасный. Се, кажу, моя душа щоденна, щочасна вживилася. МВ. II. 100.
Щоченя́, ня́ти, с. Щечка. Сама біленька, свіженька, щоченята червоніють. О. 1862. VIII. 17.
Щувак, ка, м. = Соловей. Вх. Уг. 277.
Щудла́к, ка, м. Пт. Hypsibates himantopus.
Щу́ка, ки, ж. Щука, Esox lucius. Браун. 29. Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. Ном. № 4250. Ум. Щу́чка, щу́чечка.
Щу́лити, лю, лиш, гл. 1) — о́чі. Прищуривать глаза. 2) — ву́ха. Прижимать уши.
Щу́литися, люся, лишся, гл. 1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. I. 464. 2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. I. 182.
Щуня́ти, ня́ю, єш, гл. Травить. Литин. у.
Щу́па, пи, ж. = Щука. Вх. Пч. II. 19.
