Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/1059

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Яснозо́рий, а, е = Ясноокий. Желех.

Ясноко́сий, а, е. Со свѣтлыми косами. Желех.

Ясному́ха, хи, ж. = Синьогрудка. Вх. Пч. II. 12.

Ясноо́кий, а, е. Со свѣтлыми, блестящими глазами. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. II. 7. Дівчина ясноока. Млак. 47.

Ясноси́ній, я, є. Голубой. Зося убралась в нову ясносиню сукню. Левиц. I. 286.

Яснота́, ти́, ж. Свѣтлость, свѣтлые цвѣта, краски. Левиц. I. 461.

Ясночерво́ний, а, е. Свѣтло-красный. Шия була обв'язана ясночервоною хусточкою. Левиц. Пов. 288.

Ясокі́р, ко́ру, м. Раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. См. Осокір.

Я́сонька и я́сочка, ки, ж.? Оченьки, як ясоньки. ЕЗ. V. 118. Весела, як ясочка (о дѣвушкѣ). Ном. № 8437. Як ясочки грають Марусини очі. Греб. 393.

Я́стер, ра, м. 1) = Ястріб. Вх. Пч. II. 8. 2) Раст. Aster chinensis L. ЗЮЗО. I. 113.

Ястреба́ня, ні, ж. Плохая курица, ястребу лишь годная. Фр. (Желех.).

Я́стріби я́струб, ба, м. Ястребъ. Вх. Пч. II. 8. Яструб великий, курячий = Шуліка. Вх. Пч. II. 8. Десь той яструб і залетів. Мнж. 123. Голуб.... од ястріба ховався. Рудч. Ск. II. 36.

Яструбеня́, ня́ти, с. Птенецъ ястреба. Сим. 200.

Яструбе́ць, бця́, м. Малый ястребъ. Вх. Пч. II. 9.

Я́струбів, бова, ве Принадлежащій, свойственный ястребу. Його широкі рукава здавались яструбовими крилами. Левиц. Пов. I. 351.

Я́сше. См. Ясно.

Я́тели я́тіл, я́тла, м. Дятелъ. Грин. II. 4. Ятіл прилетів. Рудч. Ск. I. 155. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 2111. Ум. Я́тлик, я́тличок. Ятлик і полетів. Грин. I. 145.

Я́тер, ра, я́терь, ря и я́тір, ра, м. Рыболовный снарядъ: сѣть, натянутая на нѣсколько обручей, расположенныхъ другъ отъ друга на ½ — 1 арш.; обручи постепенно уменьшаются въ діаметрѣ и сѣть съуживается, переходя въ глухой конецъ — куте́ць; къ первому большому обручу прикрѣпляется другая воронкообразная сѣть, имѣющая на концѣ небольшое отверстіе (устенок) и входящая внутрь большого конуса, для чего закрѣпляется тоненькими веревочками къ глухому концу; впереди, у основанія, къ первому же обручу прикрѣпляется два крила́ изъ сѣти такой же вышины, какъ и основаніе. Браун. 18. Иногда крыло бываетъ одно, тогда на другомъ концѣ его помѣщенъ второй ятір, совершенно одинаковый съ первымъ. Харьк. у. Части ятеря галицкаго: внутренній конусъ — суя́трик, отъ ятеря идутъ два крила. Вх. Пч. II. 22. Вони улізли у ятір, та вже й не вилізе (щука). Рудч. Ск. I. Усю торішню зіму рибалка ятером ловив в тій річці рибу. Греб. 388. Ум. Ятере́ць. См. Єтір.

Ятери́на, ни, ж. 1) = Ятір. 2) Сѣть, употребляемая для ятера. Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину. Драг. 35.

Я́ти, йму, ймеш, гл. Начинать, браться. А як єсь яв, мій миленький, иную любити, яка ти ся пригодиця всяка находити. Гол. II. 541. См. Няти.

Я́тися, ймуся, ймешся, гл. Браться, начинать. — чого́. Браться за что, предпринимать что. Желех.

Яло́ся Прилично, хорошо, красиво. Желех. У мойого милейкого чорноє волося, коли іде горі селом, — дуже му ялося. Гол. IV. 515. Богачеві все ялосі. Фр. Пр. 97. Чи ялося свиням на росу ходити? Ном. № 2480. См. Нятися.

Я́тіл, я́тла, м. См. Ятел.

Я́тір, ра, м. См. Ятер.

Я́тка, ки, ж. Базарная или ярмарочная палатка, балаганъ. Нема тіх яток, що продають рідних маток. Ном. № 9360. Ум. Я́точка. Я куплю, я зроблю яточку під тином, торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 182.

Ятлиня́, ня́ти, с. Дѣтенышъ дятла. Котик поліз на дерево, видрав там ятленята. Рудч. Ск. I. 155. Ум. Ятлиня́тко, ятлиня́точко. Ятлик і полетів. Лисиця скоріш до гнізда та за ятлинятко. Грин. I. 145.

Я́тлик, ка, м. Ум. отъ ятел.

Ятра́к, ка́, м. = Кімлач. Вх. Пч. II. 22.

Ятри́стий, а, е. Который легко я́триться. Камен. у. В мене тіло не ятристе, — хутко гоїться. Подол. г.

Я́трити, я́трю, риш, гл. Растравлять (рану).