Пацю́чий, а, е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Па́ця, ці́, ж. 1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. Гра́ти в па́ці. Играть въ бабки. Маркев. 76. А доки в паці будеш грати? Котл. Ен. V. 22.
Паця́, ця́ти, с. 1) = Пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2) — морське́. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.
Паця́тник, ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Пачервоточина, ни, ж. Труха, высыпавшаяся изъ червоточины. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без пачервоточини. Ном. № 6072.
Пачесовачка, ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна. Вх. Уг. 249.
Пачіски́, со́к, мн. = Пачоси.
Пачісувати, сую, єш, гл. Расчесывать ленъ щеткой. Гол. Од. 36.
Па́чка, ки, ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо загинеш. Чуб. V. 1087.
Пачка́рь, ря́, м. Контрабандистъ. Чуб. V. 1087. См. Пачка.
Пачкарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься контрабандой.
Пачково́з, за, м. = Пачкарь.
Па́чо́си, сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими пачосами на голові. Левиц. I. 31.
Пачо́сній, я, є.Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Па́ша, ші, ж. 1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Зміев. у. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Займи нашу телусю та пожени на пашу, на панську толоку. ХС. II. 192. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша. О. 1862. VII. 90. 2) Наживка для удочки. Шух. I. 226.
Паше́нний, а, е. Хлѣбный. Паше́нна я́ма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. Паше́нна комо́ра. Амбаръ для ссыпки зерна.
Паши́на, ни, ж. = Пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Паши́стий, а, е = Пашний. Пашиста солома. НВолын. у.
Паші́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Па́шка, ки, ж. Ум. отъ паха.
Пашке́т, ту, м. Паштетъ. Маркев. 157. І в кахлях понесли пашкети. Котл. Ен. II. 9.
Пашни́й, а́, е́. О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Пашни́на, ни, ж. Хлѣбное зерно.
Пашни́стий, а, е = Пашний = Пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Пашни́ця, ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. Ум. Пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Пашня́, ні́, ж. 1) = Пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб.
Пашо́к, шка́, м. Родъ карточной игры. Грати в пашок.
Паштригува́ти, гу́ю, єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Па́ща, щі, ж. Пасть.
Паще́ка, ки, ж. 1) = Паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Константиногр. у.
Пащикува́ння, ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Пащикува́ти, ку́ю, єш, гл. Многословно разглагольствовать, дерзко разглагольствовать. Жінки! коли б ви більше їли, а менш пащикувать уміли, — були б в раю ви за сіє. Котл. Ен. IV. 61. Дубцем його, щоб не дуже пащикував. Полт. у.
Пащикува́тий, а, е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. I. 515.
Пащику́ха, хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Паюва́ння, ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Паюва́ти, ю́ю, єш, гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Макс. Будем грунта-худобу на дві части паювати. АД. I. 119.
Паюха́, хи́, ж. Кровь. Да ще не зар-
