ребрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Перебро́джувати, джую, єш, сов. в. перебрести́, бреду́, де́ш и переброди́ти, джу́, диш, гл. Переходить, перейти въ бродъ. Перебрела дві річеньки й половину ставу. Чуб. III. 128. Дунаю не перебити, не перебродити. Чуб. V. 537.
I. Перебува́ти, ва́ю, єш, сов. в. перебу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Пробывать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. I. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. III. 58). А я тую чорну хмару рукавцем розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.
II. Перебува́ти, ва́ю, єш, сов. в. перебу́ти, бу́ю, єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
I. Перебува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.
II. Перебува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перебу́тися, бу́юся, єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.
Перебудо́вувати, вую, єш, сов. в. перебудува́ти, ду́ю, єш, гл. Перестраивать, перестроить.
Перебунтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Перебурха́ти, ха́ю, єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Перебурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Перебу́ти, ся. См. Перебувати, ся.
Перебу́тний, а, е. Преходящій.
Перева́бити. См. Переваблювати.
Перева́блювати, люю, єш и перевабля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перева́бити, блю, биш, гл. Переманивать, переманить.
Перева́га, ги, ж. 1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги. К. Іов. 37. 2) Гуля́ти в перева́ги. Родъ игры: дѣти кладутъ на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются. Канев. у. 3) На перева́зі ста́ти. Воспротивиться, мѣряться силами. Чорта з два стануть з писарем на перевазі, — він і писнуть не дасть, заб'є баки.
Перева́ги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає. Шевч. 170.
Переважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. перева́жити, жу, жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22. 2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив. 3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Нп. Правда кривду переважить. Ном. Не переважить його ворог. К. Псал. 206.
Переважа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. перева́житися, жуся, жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Перева́жити, ся. См. Переважати, ся.
Перева́жувати, ся, жую, ся, єш, ся, гл. = Переважати, ся.
Перевали́ти, ся. См. Перевалювати, ся.
Перева́лля, ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його. Новомоск. у. (Залюб.).
Перева́лювати, люю, єш, сов. в. перевали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Перева́люватися, лююся, єшся, сов. в. перевали́тися, лю́ся, лишся, гл. Переваливаться, перевалиться. Левиц. Пов. 25.
Перевари́ти, ся. См. Переварювати, ся.
Перева́руха, хи, ж. Торговка, продающая съѣстное? Переварухи, бодай їм заціпило, так і гукають: та кричить: свату, ходи до мене гарячих хляків, а друга: хто почне у мене книша гарячого. О. 1862. I. 42.
Перева́рювати, рюю, єш, сов. в. перевари́ти, рю́, риш, гл. Переваривать, переварить.
Перева́рюватися, рююся, єшся, сов. в. перевари́тися, рю́ся, ришся, гл. Перевариваться, перевариться.
