Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Перебі́єць, бі́йця, м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести. Котл. Ен. II. 14.

Перебі́р, бо́ру, м. 1) Переборъ, излишекъ. 2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. Грин. III. 273. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. Ном. № 4619. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491.

Перебіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. перебра́ти, беру́, ре́ш, гл. 1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші. 2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ. 3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. НП. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном. 4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме. 5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87. 6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.

Перебіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. перебра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Стор. МПр. 45. Ми й перебрались до неї в хату. МВ. (О. 1862. III. 73). 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Стор. МПр. 109. Як то ви перебралися (через море). Рудч. Ск. I. 120. 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою. Рудч. Ск. I. 197.

Перебі́рка, ки, ж. 1) Переборка, сортировка. 2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали. Новомоск. у. 3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ. Вас. 167.

Перебі́рливий, а, е. Разборчивый, капризный, прихотливый. Такий перебірливий: і того не їсть, і того не їсть. Пирят. у.

Перебі́рник, ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. Перебі́рничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. I. 13.

Перебі́рниця, ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.

Перебірни́ченько, ка, перебі́рничок, чка, м. Ум. отъ перебірник.

Перебірчастий, а, е. ? Гільце вили ой гільчасте, перебірчасте. Рк. Макс. Поставте її на столі, на гільчастий, на переборчастій скатерті. Чуб. IV. 101.

Перебі́рчик, ка, м. = Перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.

Пере́бовком, нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!… дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.

Перебо́втати, таю, єш, гл. Взболтать.

Перебо́втатися, таюся, єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.

Перебо́їна, ни, ж. Поперечная перекладина креста. Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні. Гн. I. 117. См. Перехрестя.

Переболі́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит. Фр. Пр. 103. 2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне. МВ. II. 41.

Перебо́рець, рця, м. = Перебірник. Гей я молодець, переборець. Чуб. III. 86.

Переборо́ти, рю́, реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде. Федьк.

Переборщи́ти. См. Переборщувати.

Перебо́рщувати, щую, єш, сов. в. переборщи́ти, щу, щиш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Ном. № 7691, 7693. Любощів давано, да не вміючи переборщили.

Перебоя́тися, бою́ся, ї́шся, гл. 1) Долго пробыть въ страхѣ. 2) Перестать бояться.

Перебра́ти, ся. См. Перебірати, ся.

Перебрести́. См. Переброджувати.

Пере́брех, ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим пе-