Перела́ятися, ла́юся, єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.
Переле́в, ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат. Чуб. II. 121.
Переле́жати. См. Перележувати.
Переле́жувати, жую, єш, сов. в. переле́жати, жу, жиш, гл. 1) Пролеживать, пролежать. 2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде. 3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять. 4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать. 5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Грин. II. 77. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. ХС. VII. 420. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.
Переле́сник, ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли має проти його зілля тирлич при собі. Ном. № 245.
Переле́сниця, ці, ж. — Літавиця. Гн. II. 5.
Переле́т, ту, м. Раст. а) Anthyllis Vulnenaria L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Oenothera biennis L. ЗЮЗО. I. 129.
Переле́та, ти, ж. Раст. а) Chenopodium bonus Henricus L. Вх. Пч. II. 30. б) Anemone alpina. Лв. 96.
Перелеті́ти. См. Перелітати.
Перелива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перели́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057. 2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край. 3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров'ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.
Перелива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перели́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл. 1) Переливаться, перелиться. 2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Пере́ливки, вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. I. 192.
Перели́нути, ну, неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Перели́ти, ся. См. Переливати, ся.
Перелицьо́вувати, вую, єш, сов. в. перелицюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Перелицовывать, перелицовать, перевернуть на изнанку. К. ЧР. 362. 2) Пародировать. Перелицьована „Енеїда“.
Перелі́г, ло́гу, м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. I. 144. Років десять або п'ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш. ЗОЮР. I. 144.
Пере́ліжка, ки, ж. Короткія трубочки изъ спирально свернутой проволоки или жести, — при составленіи ожерелья изъ монетъ, крестовъ нанизываются послѣ каждой монеты, креста, что бы эти послѣдніе не сбивались въ кучу. Шух. I. 130, 131, 281, 284—287.
Перелі́жний, а, е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Перелі́зти. См. Перелазити.
Пере́лік, ку, м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Перелі́с, су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Перелі́ска, ки, ж. Раст. Hepatica tpiloba Chait. ЗЮЗО. I. 124.
Пере́лісок, ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Пере́літ, ту, м. Перелетъ.
Переліта́ти, та́ю, єш, сов. в. перелеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Ном. № 3315. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150.
Перелі́тка, ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
I. Перелі́тувати, тую, єш, гл. = Перелітати.
II. Перелі́тувати, тую, єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господи
