с'єтий, допоможи літо перелітувати. Шух. I. 190.
Перелічи́ти. См. Перелічувати.
Перелі́чування, ня, с. Пересчитыванье. Левиц.
Перелі́чувати, чую, єш, сов. в. перелічи́ти, чу́, чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч.
Перелля́ти, лля́ю, єш, гл. = Перелити.
Перело́ги, гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42.
Переложе́ння, ня, с. = Перекладання, 1, 3.
Переложи́ти, жу́, жиш, гл. = Перекласти. Закони на нашу мову переложили. О. 1861 XI. 104.
Переломи́ти, ся. См. Переламувати, ся.
Перелопа́тити, па́чу, тиш, гл. 1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить. Богод. у. 2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать. (Стрижевск.).
Перелу́пий, а, е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Перелу́пати, паю, єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Перелупи́ти, плю́, пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Пере́люб, бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.
Перелю́бець, бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
Перелюби́ти, блю́, биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбила. Харьк. у.
Пере́любки, бок, ж. мн. = Перелюб. — з ким зчиня́ти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе. К. Бай. 75.
Пере́любний, а, е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. К. ПС. 46. О ви, перелюбне і людожерне плем'я. К. ХП. 55.
Пере́любник, ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. I. V. 9.
Пере́любниця, ці, ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. I. VI. 16.
Пере́любство, ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Перелютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Перепаять.
Переляга́ти, га́ю, єш, сов. в. перелягти́, ля́жу, жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Переля́к, ку, м. Испугъ, перепугъ. Ном. № 4342. Чуб. I. 13. Кричали з переляку. Єв. Мт. XIV. 26. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає. Ном. № 4400.
Переляка́ти, ся. См. Перелякувати, ся.
Переля́кувати, кую, єш, сов. в. переляка́ти, ка́ю, єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. I. 51.
Перелямува́ти, му́ю, єш, гл. Обшить наново края каймою.
Переляментува́ти, ту́ю, єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Переля́скати, каю, єш, переляща́ти, щу́, щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Перема́га, ги, ж. = Перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка. Полт. у.
Перемага́ти, га́ю, єш, сов. в. перемогти́, можу́, жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314.
Перемага́тися, га́юся, єшся, сов. в. перемогти́ся, жу́ся, жешся, гл. 1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались. 2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже… далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину. Кв.
Перема́зати. См. Перемазувати.
Перема́зувати, зую, єш, сов. в. перема́зати, ма́жу, жеш, гл. Перемазывать, перемазать, помазать вновь.
Перемальо́вувати, вую, єш, сов. в. перемалюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (съ оригинала копію). Маляр перемалював собі нашого Миколу. 2) Измѣнить живопись. Маляр тебе послухав: бач, перемалював чобіт, як ти сказав. Кв.
