Перемани́ти. См. Переманювати.
Перема́нювати, нюю, єш, сов. в. перемани́ти, ню́, ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.
Перемасти́ти, ся. См. Перемащувати, ся.
Перемаха́ти, ха́ю, єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Перемахлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Перетасовать карты. 2) Смошенничать. 3) Переписать наскоро.
Перемахля́рити, рю, риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Перемахну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку. 2) Быстро сдѣлать что-либо.
Перема́цати, цаю, єш, гл. Перещупать.
Перема́щувати, щую, єш, сов. в. перемасти́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Перекрашивать, перекрасить въ другой цвѣтъ. Ми (гуси) попіласті всі, а він (лебідь) один між нас своє пиндючить пір'я біле! Коли б ви тілько захотіли.... Ми б панича сього як раз перемастили. Греб. 362. 2) Чрезмѣрно намасливать, намаслить. 3) Перетасовывать, перетасовать (карты).
Перемеже́нитися, ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. МВ. II. 116. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Г. Барв. 510.
Перемежо́вувати, вую, єш, сов. в. перемежува́ти, жу́ю, єш, гл. Перемежевывать, перемежевать.
Переме́лювати, люю, єш, сов. в. перемоло́ти, мелю́, леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Переменува́ти, ну́ю, єш, гл. Переименовать.
Переменува́тися, ну́юся, єшся, гл. Переименоваться.
Переме́рвити, влю, виш, гл. О соломѣ, снопахъ: перебить, перетерѣть. От снопи були цілі, а ти все перемервив, тепер і одного цілого снопа нема. Анан. у.
Переме́рзнути, ну, неш, гл. Перезябнуть. Хоч як перемерзнеш, а на печі як спотієш, то все минеться. О. 1861. V. 72.
Переме́т, ту, м. 1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у. 2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188. 3) Ста́ти на переме́ті. Повредить, воспрепятствовать. (Він) міг стати йому на переметі, шкодити. Мир. ХРВ. 379. См. Переміт.
Перемета́ти, мечу, чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Переметну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Переме́шкати. См. Перемешкувати.
Переме́шкувати, кую, єш, сов. в. переме́шкати, каю, єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Перемжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Перемива́ння, ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити. Волч. у.
Перемива́ти, ва́ю, єш, сов. в. переми́ти, ми́ю, єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила. Кв.
Перемива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. переми́тися, ми́юся, єшся, гл. Перемываться, перемыться.
Перемина́́ти, на́ю, єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, мну́, не́ш, гл. 1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає. Кв. 2) Пережевывать, пережевать. 3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх. Мир. Пов. I. 161.
Перемина́тися, на́юся, єшся, сов. в. перемня́тися и перем'я́тися, мну́ся, не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться. Чуб. I. 297.
Переми́ти, ся. См. Перемивати, ся.
Переми́тий, а, е. Перемытый. Въ выраж.: як переми́тий. Одинъ къ одному, одинъ лучше другого. Там народ один в одного, як перемитий. Ном. № 13934. Військо у лаву стало як перемите. Рудч. Ск. II. 85. Така гречка, що на все поле! Панську блискавка посмалила, а його рядом — та як перемита. Рудч. Ск. II. 207.
Перемізжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Переміль, лі, ж. Мель.
