Пересвиста́ти, щу, щеш, гл. — кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. I. 68.
Пересві́дчення, ня, с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє… а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89.
Пересві́дчити, ся. См. Пересвідчувати, ся.
Пересві́дчувати, чую, єш, сов. в. пересві́дчити, чу, чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Пересві́дчуватися, чуюся, єшся, сов. в. пересві́дчитися, чуся, чишся, гл. Убѣждаться, убѣдиться фактически, увѣриться. Тепер тільки Дашкович пересвідчився в тім, що Воздвиженський засватався. Левиц. Пов. 46.
Пересвяткува́ти, ку́ю, єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували. Чуб. III. 356.
Пересе́діти, джу, диш, гл. = Пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка. Чуб. I. 51.
Переселе́ння, ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. I. 11.
Пересе́лець, льця, м. Переселенецъ. Стор. II. 102. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Г. Барв. 379. Та ми пересельці з Курської губерні. Астрах. г.
Пересели́ти, ся. См. Переселяти, ся.
Переселя́нин, на, м. = Переселець. Міус. окр.
Переселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. пересели́ти, лю́, лиш, гл. Переселять, переселить. Переселено їх у Вавилон. Єв. Мт. I. 12.
Переселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. пересели́тися, лю́ся, лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Пересе́рдитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Дід… думає: баба пересердиться. Рудч. Ск. II. 62. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться. Грин. III. 172.
Пересе́рдя, дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. I. 215. З пересе́рдя. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої віри бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Переси́джувати, джую, єш, сов. в. переси́діти, джу, диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. III. 51). 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Кв. Баба в теплі пересиділа до рана. Гн. II. 12. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. Мил. 154. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Пересила́ти, ла́ю, єш, сов. в. пересла́ти, шлю́, шле́ш, гл. Пересылать, переслать. Як не буду ік Покрові, так буду писати та пересилати чорними орлами. Чуб. V. 306.
Переси́лити, лю, лиш, гл. Осилить, перемочь. Молюсь тобі, Боже милий… щоб дав мені добру силу пересилить горе. Шевч.
Пересини́ти. См. Пересинювати.
Переси́нювати, нюю, єш, сов. в. пересини́ти, ню́, ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Пере́сип, пу, м. = Переспа.
Пересипа́ти, па́ю, єш, сов. в. переси́пати, плю, леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. I. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпа́ть, пересы́пать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим… МВ. (О. 1862. III. 39).
Пересипа́тися, па́юся, єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись. Кв.
Пересиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. пересо́хнути, хну, неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла. К. Псал. 155.
Пересіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. пересі́яти, сі́ю, єш, гл. Пересѣвать, пересѣять. Я шальвію пересію, а рути не буду. Нп.
Пересіда́ти, да́ю, єш, сов. в. пересі́сти, ся́ду, деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Пересідла́ти. См. Пересідлувати.
Пересі́длувати, лую, єш, сов. в. пересідла́ти, ла́ю, єш, гл. Пересѣдлывать, пересѣдлать.
