Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/145

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Пересіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. пересі́кти, січу́, че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш. Ном. № 1094.

Пересі́л, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.

Пересі́сти. См. Пересідати.

Пересі́стися, ся́дуся, дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Чуб. I. 32. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Лебед. у. Пересядься, морозе! Ном. № 264.

Пере́січка, ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.

Пересі́яти. См. Пересівати.

Пере́скаком, нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. II. 114.

Переска́кувати, кую, єш, сов. в. переско́чити, чу, чиш, гл. Перескакивать, перескочить, перепрыгнуть. Тече річка невеличка, схочу — перескочу. Чуб. V. 196.

Перескаржи́ти, жу́, жи́ш, гл. = Перешкожати. …перескаржили у її роботі. Гн. II. 125.

Перескі́к, ко́ку, м. Прыжокъ при перепрыгиваніи черезъ что. Свинячий перескік. Ном., стр. 301, № 402. Пішли́ гра́ти на переско́ки. Стали играть въ перепрыгиваніе.

Перескли́ти, склю́, ли́ш, гл. Вставить новыя стекла.

Переско́ком, нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.

Переско́чити. См. Перескакувати.

Переслабува́ти, бу́ю, єш, гл. Переболѣть.

Пересла́вити, влю, виш, гл. Перехвалить.

Пересла́ти. 1) См. Пересилати. 2) См. Перестилати.

Переслі́дувати, дую, єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. I. 161.

Переслу́хати, хаю, єш, гл. 1) Прослушать, выслушать. Ото він переслухав це, заплакав. Рудч. Ск. I. 93. 2) Переслушать. Людської брехні не переслухати. Ном. № 6991.

Пересма́жити. См. Пересмажувати.

Пересма́жувати, жую, єш, сов. в. пересма́жити, жу, жиш, гл. Пережаривать, пережарить, прожарить, поджарить. Пересмажити сім'я. Зміев. у.

Пересмали́ти. См. Пересмалювати.

Пересма́лювати, люю, єш, сов. в. пересмали́ти, лю́, лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.

Пересмерді́ти, джу́, ди́ш, гл. Перестать вонять.

Пересми́кати, чу, чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмичу. Чуб. V. 211.

Пересмикну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Одн. в. отъ пересмикати. 2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.

Пересміха́тися, ха́юся, єшся, гл. Пересмѣиваться.

Пересмія́ти, мію́, є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. I. 69.

Пересмія́тися, смію́ся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати. Г. Барв. 314.

Пересмоли́ти, лю́, лиш, гл. Осмолить вновь.

Пере́смуга, ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.

Пересмуткува́ти, ку́ю, єш, гл. Перестать грустить.

Пересни́ця, ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis. Шух. I. 24.

Переснува́ти, сную́, є́ш, гл. — що нитка́ми. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.

Пересо́вувати, вую, єш, гл. = Пересувати.

Пересо́вуватися, вуюся, єшся, гл. = Пересуватися.

Пересоли́ти. См. Пересолювати.

Пересолода́ти, да́ю, єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодав.

Пересоло́джувати, джую, єш, сов. в. пересолоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать слаще чѣмъ нужно.

Пересо́лювати, люю, єш, сов. в. пересоли́ти, лю́, лиш, гл. Пересаливать, пересолить.

Пересо́х(ну)ти. См. Пересихати.

Пере́спа, пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.

Переспа́ти, сплю́, пи́ш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. К. ЦН. 225. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. Млак. 88. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу). Мир. ХРВ. 56.