Переспа́тися, сплю́ся, пи́шся, гл. 1) = Переспати 1. Переспийся зо ўном їдну ніч. Гн. I. 42. 2) Выспаться. Ой ще бурлак не здрімався, вже господарь переспався. Чуб. V. 1014.
Пере́спів, ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
I. Переспіва́ти. См. Переспівувати.
II. Переспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. переспі́ти, спі́ю, єш, гл. Перезрѣвать, перезрѣть, переспѣть.
Переспі́вувати, вую, єш, сов. в. переспіва́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. О. 1861. IV. 35. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько. (Ж. 1897). 3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Грин. III. 514. Вже трейті півні переспівали. О. 1862. X. 13.
Переспі́вуватися, вуюся, єшся, гл. Перекликаться пѣніемъ. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата та переспівувались. Левиц. I. 17.
Переспі́ти. См. II. Переспівати.
Перестава́ти, таю́, є́ш, сов. в. переста́ти, ста́ну, неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Чуб. Перестала дівчинонька вірненько любити. Мет. — у чому́. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. АД. II. 21. — чого́. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. 1862. III. 64). 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати. Брацл. у.
Переста́вити. См. Переставляти.
Переста́витися, влюся, вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх. МВ. I. 15.
Пере́ставка, ки, ж. Сѣть для ловли перепеловъ. Вх. Пч. II. 16.
Переставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. переста́вити, влю, виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Кв. Переставляти вуліки.
Пере́стан, ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. I. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. I. 289.
Перестанови́ти. См. Перестановляти.
Перестановля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перестанови́ти, влю́, виш, гл. = Переставляти, переставити.
Переста́ння, ня, с. = Перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання. НВолын. у.
Пере́ста́нок, нку, м. = Перестан. Без пере́ста́нку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя. Чуб. V. 358.
Пере́стань, ні́, ж. = Перестан. Нема йому перестані.
Переста́рітися, ріюся, єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Переста́ркуватий, а, е. Перестарившійся.
Переста́ти. См. Переставати.
Перестерегти́. См. Перестерігати.
Перестеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. перестерегти́, режу́, же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Перестила́ти, ла́ю, єш, сов. в. пересла́ти, стелю́, леш, гл. Перестилать, переслать вновь. Перестилайте їм постілоньку так, як я перестилала. Мил. 189.
Перестогна́ти, ну́, неш, гл. Окончить стонать.
Пересторо́га, ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Пересто́ювати, юю, єш, сов. в. пересто́яти, то́ю, їш, гл. 1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні в Кумицях. МВ. I. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321. 2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск. 3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154. 4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.
Перестра́ждати, даю, єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Пере́страх, ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху,
