коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. I. 23.
Перестраши́ти, шу́, ши́ш, гл. Перепугать, испугать. Гн. II. 171.
Перестраши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Перепугаться, испугаться. Чорт перестрашився та й утік. Гн. II. 10.
Перестре́лити. См. Перестрелювати.
Перестре́лювати, люю, єш, сов. в. перестре́лити, лю, лиш, гл. 1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелив зайцеві ногу. 2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.
Перестріля́ти, ля́ю, єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Перестрибну́ти. См. Перестрибувати.
Перестри́бувати, бую, єш, сов. в. перестрибну́ти, ну́, неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують. Чуб. III. 104.
Пере́стрига, ги, ж. 1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется. Мнж. 188. 2) Шерсть вторичной стрижки. Вас. 198. 3) Пристриженная овчина старой овцы. Вас. 154. 4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум. Пере́стрижка. А вона й кричить на мене: „Стрижко-перестрижко“! Екатериносл. у.
Перестри́гти, жу́, же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Пере́стрижка, ки, м. Ум. отъ перестрига.
Перестріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. перестрі́ти, стрі́ну, неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62.
Пере́стріт, ту, м. 1) Встрѣча. КС. 1882. XII. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Перестрі́ти. См. Перестрівати.
Перестрі́тник, ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Перестріча́ти, ча́ю, єш, гл. = Перестрівати. Вдова Коновчиха… усіх козаків на дорозі перестрічає. КС. 1884. I. 40.
Перестрочи́ти. См. Перестрочувати.
Перестро́чувати, чую, єш, сов. в. перестрочи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34. 2) = Перетикати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.
Переструга́ти. См. Перестругувати.
Перестру́гувати, гую, єш, сов. в. переструга́ти, га́ю, єш, гл. Перестругивать, перестрогать. Стругав, стругав, та й перестругав. Ном. № 7692.
Пере́ступ, пу, м. 1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273. 2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней. Мнж. 188. 3) Раст. Brionia alba. Лв. 97. См. Перелаз.
Переступа́ти, па́ю, єш, сов. в. переступи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. 3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. I. 164.
Пере́ступень, пня, м. Раст. Bryonia alba. Драг. 27. Вх. Пч. II. 9.
Переступи́ти. См. Переступати.
Пере́ступний, а, е. 1) Преступный. 2) О годѣ: високосный. МУЕ. III. 43. 3) — ти́ждень. Недѣля передъ масляной.
Пересту́пувати, пую, єш, гл. = Переступати.
Пересува́ти, ваю, єш, сов. в. пересу́нути, ну, неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Пересува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. пересу́нутися, нуся, нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Пере́суд, ду, м. 1) Вторичный судъ. 2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. I. 136. 3) мн. Пересуды, сплетни. 4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. Пересу́док. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе. Нп.
Пересу́ддя, дя, с. = Пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть. Еф. 53.
Пересу́джувати, джую, єш, сов. в. пересуди́ти, джу́, диш, гл. 1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали,
