щоб нас удруге пересуджено. 2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Пересу́дливий, а, е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.
Пересука́ти. См. Пересукувати.
Пересу́кувати, кую, єш, сов. в. пересука́ти, ка́ю, єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Пересумува́ти, му́ю, єш, гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? МВ. I. 45. Сум пересумува́ти. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати. Мет. 158.
Пересу́нути, ся. См. Пересувати, ся.
Пересу́чий, а, е. Хуже чѣмъ сукинъ (бранное слово). Чуб. V. 650. Через ції пересучі брехні хоч і з хати не виходь. Полт. г.
Пересупо́нити, ню, ниш, гл. Стянуть наново супо́нею хомутъ.
Пересурми́ти, млю́, ми́ш, гл. Перетрубить.
Пересуши́ти, ся. См. Пересушувати, ся.
Пересу́шувати, шую, єш, сов. в. пересуши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо. Грин. III. 430. 2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Пересу́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. пересуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107.
Пересягну́ти, ну́, не́ш, гл. Перейти, перескочить, перешагнуть, переброситься. Ном. № 8775.
Перетанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Протанцовать, окончить танцовать. Перетанцювавши два танці, розіходяться по домівках. О. 1862. IV. 6. 2) — кого́. Протанцовать больше кого. Коли було візьметься за танці, так і не кажи, що годі: перетанцює яку хоч музику. Кв.
Перетанцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Устать, утомиться отъ танцевъ. А ти чого так засапалась? — „Та перетанцювалась собі на лихо“, — каже Олена. Кв.
Перетаска́ти. См. Перетаскувати.
Перета́скувати, кую, єш, сов. в. перетаска́ти, ка́ю, єш, гл. Перетаскивать, перетащить. Доля багатого перетаскала ту копу між копи до багатого. Мнж. 52.
Переташо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. переташува́тися, шу́юся, єшся, гл. Перекладываться, переложиться. Дорога була труска і приходилось разів кілька переташовуватись.
Перетвори́ти, рю́, риш, гл. 1) Пересоздать. 2) Передѣлать.
Перетене́тити, не́чу, тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. II. 118.
Перете́рпіти, плю, пиш, гл. 1) Перестрадать, перенести, вытерпѣть. Хиба ж ти не перетерпиш? Мнж. 122. На собі все лихо перетерплю, а вже нікому не скажу. Кв. А що я голодом перетерпів. НВолын. у. 2) Перетерпѣть, переждать терпѣливо, пока пройдетъ.
Перете́рти, ся. См. Перетирати, ся.
Перетижнюва́ти, ню́ю, єш, гл. Провести недѣлю. Желех.
Пере́тика, ки, ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. I. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. у. 2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова). Шевч. 540. 3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Перетика́ти, ка́ю, єш, сов. в. перети́кати, каю и ти́чу, чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. Чуб. V. 457. А я тую багатую терном перетичу, а вбогую, хорошую до себе прикличу. Чуб. V. 38.
Перети́н, ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій полтавщині.
Перетина́ти, на́ю, єш, сов. в. перетя́ти, тну́, не́ш, гл. 1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо наставиш, так і перетне. Мнж. 36. 2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читає князь Єрема листів іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. К. Досв. 223. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином. Александров. у.
Перети́нок, нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки. Мет. 109.
