Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/149

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Перетира́ти, ра́ю, єш, сов. в. перете́рти, тру́, тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2) — кого́ на зубха́ = Перемина́ти кого на зуба́х. Мир. Пов. I. 161.

Перетира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. перете́ртися, тру́ся, ре́шся, гл. Перетираться, перетереться.

Переті́к, то́ку, м. Протокъ. Ум. Переті́чок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Нп.

Переті́сувати, сую, єш, сов. в. перетеса́ти, шу́, шеш, гл. Перетесывать, перетесать вновь или иначе.

Перетліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. перетлі́ти, лі́ю, єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.

Перетну́ти, ну́, не́ш, гл. = Перетяти.

Перетовкти́, вчу́, че́ш, гл. 1) Перетолочь. 2) Перебить, переломать. 3) = Перевалити 2. Зміев. у.

Перетовкти́ся, чу́ся, че́шся, гл. 1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться. Ном. № 4898. 2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди! Левиц. I. 208.

Перетопи́ти. См. Перетоплювати.

Перето́плювати, люю, єш, сов. в. перетопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить. 2) Переплавлять, переплавить. 3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали. О. 1862. VI. 33.

Переточи́ти. См. Переточувати.

Перето́чувати, чую, єш, сов. в. переточи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Перецѣживать, перецѣдить, перелить изъ одной бочки въ другую. 2) Просѣвать, просѣять. Переточили пшеницю на решето. 3) Истачивать, источить. Черви переточили дерево. Миші ярину мені так перемочать та переточать, що скот понюхає й не їсть. Г. Барв. 303.

Перетра́тити. См. Перетрачувати.

Перетра́чувати, чу́ю, єш, сов. в. перетра́тити, чу, тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.

Перетремті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Передрожать.

Перетрива́ти, ва́ю, єш, гл. Выдержать, перенести. Перетривай усе, витерпи бідочку. МВ. (О. 1862. III. 61).

Перетрої́ти, рою́, їш, гл. Раздѣлить на три части.

Перетрощи́ти, щу́, щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.

Перетруси́ти. См. Перетрушувати.

Перетруха́ти, ха́ю, єш, сов. в. перетру́хнути, ну, неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.

Перетру́шувати, шую, єш, сов. в. перетруси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Левиц. I. Ліжко перетрусе. ЗОЮР. II. 289. 2) Пересыпа́ть, пересы́пать. Перетруси яйця половою, щоб не побились. 3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черном.

Перетряса́тися, са́юся, єшся, сов. в. перетрясти́ся, су́ся, се́шся, гл. 1) Трястись, перетрястись въ переѣздѣ и перевозкѣ, перевезтись съ имуществомъ. О. Яким як почув, що архирей обіцяв жениха, то й не став перетрясатись; а що перевіз — тут було, а решта й на тій парафії. Св. Л. 191. 2) Только сов. в. Надрожаться отъ холода, передрогнуть. Ой коли б ти, мати, знала, яке лихо в дорозі, що перетрясешся на лютім морозі. Грин. III. 562.

Перетужи́ти, жу́, жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.

Перетупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Перестать топать ногами.

Перетупцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.

Перетурбува́тися, бу́юся, єшся, гл. Перестать безпокоиться.

Перетя́гани, нів, мн. Переходъ гостей отъ тестя къ свекру во время свадьбы; также въ первое воскресенье послѣ свадьбы.

I. Перетяга́ти, га́ю, єш, сов. в. перетягти́, гну́, неш, гл. 1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину. Левиц. 2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину. МВ. I. 44. 3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Зміев. у. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти. Харьк.

II. Перетяга́ти, га́ю, єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9—10.

Перетя́ти. См. Перетинати.

Переу́мити, млю, миш, гл. Заставить