Оберта́ння, ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.
Оберта́с, су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Оберта́ти, та́ю, єш, сов. в. оберну́ти, ну́, неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2) — на що́. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що́. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. I. 73. 3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. Оберну́ти в ніщо́. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.
Оберта́тися, та́юся, єшся, сов. в. оберну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. I. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. I. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3) — до ко́го, чо́го. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4) — з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8) — чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
О́бертнем, нар. = Обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).
О́бертом, нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова́ о́бертом іде́. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.
Обжа́луватися, луюся, єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Обжа́рити, рю, риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Обжа́ти, ся. См. Обжинати, ся.
Обже́ра, ри, об. = Обжира.
Обже́рливий, а, е. Прожорливый. Вх. Лем. 441.
Обже́рти, ся. См. Обжирати, ся.
Обжива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обжи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Обжида́ти, да́ю, єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати. КС. 1882. XII. 491.
Обжина́ти, на́ю, єш, сов. в. обжа́ти, обіжну́, неш, гл. 1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Чуб. V. 859. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху. Св. Л. 45. 2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала. Черниг. у.
Обжина́тися, на́юся, єшся, сов. в. обжа́тися, обіжну́ся, нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся. АД. I. 79.
Обжи́нки, ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Чуб. III. 226. Ум. Обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив? Чуб. III. 229.
Обжи́ра, ри, об. = Обжора.
Обжира́ти, ра́ю, єш, сов. в. обже́рти, жеру́, реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
