Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/167

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Підбитя́к, ка, м. = Підбитеняк. Гол. Од. 72.

Підбичува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.

Підбі́г, га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. I. 5.

Підбіга́ти, га́ю, єш, сов. в. підбі́гти, біжу́, жи́ш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. I. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52. 2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам… пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Рудч. Ск. I. 1. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати. Рудч. Ск. 3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває. Мил. 92. 4) Ії підбі́г ви́хор = Ії підвіяв вихор. См. Підвівати. Мил. 14.

Пі́дбігцем, нар. Слегка бѣгомъ, почти бѣгомъ. Ішла, а де і підбігцем, та поки прийшла додому. Кв.

Підбі́й, бо́ю, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. I. 5.

Пі́дбійка, ки, ж. = Підбій 1. Канев. у.

Підбі́л, лу, м. Раст. м. а) Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. Анн. 366. Шух. I. 22. б) Petasites vulgaris L. ЗЮЗО. I. 131.

Підбіли́ти. См. Підбілювати.

Підбі́ль, лю, м. = Підбіл а. Вх. Пч. I. 13.

Підбільша́ти, ша́ю, єш, сов. в. підбі́льшати, шаю, єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.

Підбі́льшити, ся. См. Підбільшувати, ся.

Підбі́льшувати, шую, єш, сов. в. підбі́льшити, шу, шиш, гл. Увеличивать, увеличить.

Підбі́льшуватися, шуюся, єшся, сов. в. підбі́льшитися, шуся, шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.

Підбі́лювати, люю, єш, сов. в. підбіли́ти, лю́, лиш, гл. Подбѣливать, подбѣлить.

Підбі́р, бору, м. 1) Каблукъ. Ой устели, молода дівчино, та бумагою двір, ой щоб не помазав молодий козаченько, ні чобіт, ні підбір. Мет. 68. 2) мн. Веревки вверху и внизу рыболовной сѣти.

Підбіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. підібра́ти, підберу́, ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.

Підбіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. підібра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Подбираться, подобраться, подкрасться. Підбірається під хатнє віконце. МВ. I. 111. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Ольга й Катерина швидко вивчили і співали її (пісню)… підбіраючись під Палажчин спів. Левиц. Пов. 252.

Підбі́чний, а, е. Находящійся подъ бокомъ. Підбі́чний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.

Підбі́чни́ця, ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. I. 10. 2) Наложница. Желех.

Підбія́к, ка́, м. Длинный серда́к на овчинѣ. Шух. I. 139.

Підбо́втати. См. Підбовтувати.

Підбо́втувати, тую, єш, сов. в. підбо́втати, таю, єш, гл. Подбалтывать, подболтать.

Підборі́ддя, дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. I. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.

I. Пі́дборідь, нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. I. 132.

II. Пі́дборідь, роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. I. 128.

Підбо́ркати. См. Підборкувати.

Підбо́ркувати, кую, єш, сов. в. підбо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.

Підбо́рний, а, е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.

Підборо́док, дка, м. 1) = Підборіддя. 2) мн. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. I. 14. Ум. Підборо́дочок.