Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/178

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Підле́пливий, а, е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.

Підле́пний, а, е. 1) = Підлепливий. Рк. Левиц. 2) Підле́пне ши́ло. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ. Вас. 161.

Підле́пчастий, а, е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.

Підле́сливий, а, е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.

Підле́сливість, вости, ж. Льстивость, вкрадчивость. Левиц. Пов. 308. Чого вона не досягне ласкою, підлесливостю і коханням. Левиц. I. 313.

Підле́сливо, нар. Льстиво.

Підлести́тися. См. Підлещуватися.

Підлеті́ти. См. Підлітати.

Підле́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. підлести́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.

Підлива́ння, ня, с. Подливаніе.

Підлива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підли́ти, діллю́, ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Гол. I. 192. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чуб. V. 210. Чи не вийде моя мила рути підливати? Рудан. I. 15. — кого́. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Млак. 99. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито? Нп.

Підли́за, зи, об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28.

Підлиза́тися. См. Підлизуватися.

Підли́зник, ка, м. = Підлиза (о мужчинѣ).

Підли́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. підлиза́тися, жу́ся, жешся, гл. Подлаживаться, подольщаться, подольститься. Левиц. I. 502. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.

Підли́зуха, хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.

Пі́длий, а, е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.

Підли́нути, ну, неш, гл. Подлетѣть.

Підли́нь, ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ. Вас. 157.

Підлипа́ти, па́ю, єш, гл. Прилипать.

Підли́пчастий, а, е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.

Підлиси́куватися, куюся, єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам! Полт. у. Слов. Д. Эварн.

Підли́стник, ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. I. 113.

Підли́ти. См. Підливати.

Підлиця́тися, ця́юся, єшся, гл. = Підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.

Підлі́жки, мн. Большіе камни, которые при постройкѣ хаты подкладываются подъ основныя бревна стѣнъ, если мѣсто не ровное. Шух. I. 88.

Пі́длісок, ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.

Підліта́ти, та́ю, єш, сов. в. підлеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. Ком. I. 18. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Грин. I. 146. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. Мет. 221. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.

Пі́дліток, тка, м. Подростокъ. Св. Л. 103. Ум. Пі́длі́точок. Упорались… старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає. Морд. К. 45.

Пі́длішок, шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна. Желех.

Пі́дліщки, ків, мн. = Підліски. См. Підлісок. Вх. Пч. I. 8.

Підло́б'я, б'я, с. Подлобье. А Медузи злющі очі в підлоб'ї склепились. К. МБ. III. 252. З підло́б'я. Исподлобья. Глянувши з підлоб'я на козаків. Стор. МПр. 130.