діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Підкрої́ти. См. Підкроювати.
Підкропи́вниця, ці, ж. Раст. Fragaria collina. Вх. Пч. II. 31.
Підкро́ювати, кро́юю, єш, сов. в. підкрої́ти, крою́, кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Підкрути́ти. См. Підкручувати.
Підкру́чувати, чую, єш, сов. в. підкрути́ти, чу́, тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів. Ном. № 3114.
Підкува́ти. См. Підковувати.
Підку́жник, ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (см.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.
Пі́дкуп, пу, м. Подкупъ. К. Бай. 68.
Підкупи́ти. См. Підкупляти.
Підкупля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підкупи́ти, плю́, пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати… на виборах. К. Кр. 39.
Підкури́ти, ся. См. Підкурювати, ся.
Підку́рювати, рюю, єш, сов. в. підкури́ти, рю́, риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. ЗОЮР. II. 255. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать. Чуб. I. 82.
Підку́рюватися, рююся, єшся, сов. в. підкури́тися, рю́ся, ришся, гл. Подкуриваться, подкуриться. Підкурюються од бишихи. Ном. № 8400.
Підку́са, си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Підкуси́ти. См. Підкушувати.
Підкуче́рок, рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Підку́шувати, шую, єш, сов. в. підкуси́ти, шу́, сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.
Підлабу́знитися. См. Підлабузнюватися.
Підлабу́знюватися, нююся, єшся, сов. в. підлабу́знитися, нюся, нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Підла́годжувати, джую, єш, сов. в. підла́годити, джу, диш, гл. Починять, починить. Підлагодив чоботи. Треба підлагодити воза. 2) Подготовлять, подготовить.
Підла́годжуватися, джуюся, єшся, сов. в. підла́годитися, джуся, дишся, гл. 1) Починяться, починиться. 2) Подготовляться, подготовиться.
Підла́джувати, джую, єш, сов. в. підла́дити, джу, диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Нп.
Підла́днувати, дную, єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Підла́зистий, а, е. Льстивый, вкрадчивый.
Підла́зити, жу, зиш, сов. в. підлі́зти, зу, зеш, гл. 1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву. 2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить. 3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві). Чуб. II. 84. 4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить. Кв.
Підла́сий, а, е. Бѣлобрюхий. Рудч. Чп. 255. Мнж. 189. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Черниг. у. Підласий… віл. Мир. ХРВ. 84. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Підла́систий, а, е = Підласий. Підласистий віл.
Підла́ситися, шуся, сишся, гл. = Підластитися.
Підла́ститися. См. Підлащуватися.
Підлата́ти. См. Підлатувати.
Пі́длатка, ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Підла́тувати, тую, єш, сов. в. підлата́ти, та́ю, єш, гл. Чинить, починить.
Підла́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. підла́ститися, щуся, стишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться подъ расположеніе чье, заискивать.
Підле́ва, ви, ж. Соусъ. Маркев. 153. Потім з підлевою индик. Котл. Ен. I. 18.
Підле́га, ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской. Рудч. Чп. 250.
Підле́глий, а, е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Підле́глість, лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
