(чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. Підкі́вка, підкі́вонька, підкі́вочка.
Підковзну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Поскользнуться.
Підко́вувати, вую, єш, сов. в. підкува́ти, кую́, є́ш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Підкозо́бель, бля, м. Зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Підко́л, лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколо́ти. Харьк.
Підколі́нниці, ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Підколо́дник, ка, м. = Підколодь. Шух. I. 237.
Пі́дколодь, ді, ж. Часть поколодви. Шух. I. 237.
Підколос, са, м. = Підпалок. Вх. Уг. 259.
Підколо́ти. См. Підколювати.
Підколоти́ти. См. Підколочувати.
Підколо́чувати, чую, єш, сов. в. підколоти́ти, чу́, тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Підко́лювати, люю, єш, сов. в. підколо́ти, лю́, леш, гл. — но́гу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Підкомо́рій, рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Підкомо́рство, ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Підкопа́ти, ся. См. Підкопувати, ся.
Підкопита́н, на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Підко́пування, ня, с. Подкапываніе.
Підко́пувати, пую, єш, сов. в. підкопа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Підко́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. підкопа́тися, па́юся, єшся, гл. Подкапываться, подкопаться. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116.
Підкорми́ти, ся. См. Підкормлювати, ся.
Підко́рмлювати, люю, єш, сов. в. підкорми́ти, млю́, миш, гл. Подкармливать, подкормить.
Підко́рмлюватися, лююся, єшся, сов. в. підкорми́тися, млю́ся, мишся, гл. Подкармливаться, подкормиться, подкрѣпить силы ѣдой. Підкормилась трохи тим, що позоставалось од хлопців да дівчат. Рудч. Ск. II. 158.
Підкороти́ти. См. Підкорочувати.
Підкоро́чувати, чую, єш, сов. в. підкороти́ти, чу́, тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Підкоси́ти. См. Підкошувати.
Підкоти́ти, ся. См. Підкочувати, ся.
Підко́чувати, чую, єш, сов. в. підкоти́ти, чу́, тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Підко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. підкоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із між горо́да та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Підко́шувати, шую, єш, сов. в. підкоси́ти, шу́, сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.
Підкрада́ти, да́ю, єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Підкрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. підкра́стися, дуся, дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Підкра́дьком, нар. = Крадькома.
Підкра́сти, ся. См. Підкрадати, ся.
Підкрі́вний, а, е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. I. 91.
Підкріпи́ти, ся. См. Підкріпляти, ся.
Підкріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підкріпи́ти, плю́, пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.
Підкріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підкріпи́тися, плю́ся, пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай,
