Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/187

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Пі́дсідка, ки, ж. Засада. Желех. На підсідка іти на заяця. Вх. Зн. 49.

Підсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підсі́кти, січу́, че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.

Підсіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. підсі́ктися, січу́ся, че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.

Підсі́кти, ся. См. Підсікати, ся.

Підсі́ненко, ка, с. Ум. отъ підсіння.

Підсі́ння, ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. Підсі́ненько, підсі́ннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.

Підсі́сти, ся. См. Підсідати, ся.

Підсі́яти, сі́ю, єш, гл. Посѣять еще немного.

Підска́кувати, кую, єш, сов. в. підско́чити, чу, чиш, гл. 1) Подскакивать, подскочить вверхъ, подпрыгивать, подпрыгнуть. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406. 2) Подскакивать, подскочить къ чему, кому. Рудч. Ск. II. 175.

Підска́рбая, бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.

Підска́рбій, бія, м. Казначей, казнохранитель.

Підска́ржувати, жую, єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство. Ном. № 5509.

Підскі́к, ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. Підско́ком. Въ припрыжку. Лохв. у. В підско́ки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть. Федьк.

Підсковзну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці. К. Псал. 166.

Підско́чити. См. Підскакувати.

Підслизи́ти, зю́, зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.

Підслі́джувати, джую, єш, сов. в. підсліди́ти, джу́, диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. I. 9.

Підслі́па, пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.

Підслі́пий, а, е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126.

Підслі́по, нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його ґніт. Мир. Пов. I. 114.

Підслу́хати. См. Підслухувати.

Пі́дслухи, хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. I. 211. Стоя́ти на пі́дслухах. Подслушивать.

Підслу́хувати, хую, єш, сов. в. підслу́хати, хаю, єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.

Підсма́жити, ся. См. Підсмажувати, ся.

Підсма́жувати, жую, єш, сов. в. підсма́жити, жу, жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.

Підсма́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. підсма́житися, жуся, жишся, гл. Поджариваться, поджариться.

Підсмали́ти. См. Підсмалювати.

Підсма́лювати, люю, єш, сов. в. підсмали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2) — молоду́. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.

Підсмета́нник, ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.

Підсмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підсми́кати, каю(чу), єш(чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Чуб. VII. 428. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Ном., стр. 300, № 335.

Підсмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. підсми́катися, каюся(чуся), єшся(чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася. Стор. МПр. 158.

Підсмі́ювати, юю, єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. Кв. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця. Гліб.

Підсніжча́, ча́ти, с. = Підворотень. Вас. 181.

Підсоби́ти. См. Підсобляти.

Підсобі́йний, а, е, підсобі́йник, ка, м. = Підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.

Підсо́бка, ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого. Павлогр. у.

Підсобля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підсоби́ти, блю́, биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати. Мир. Пов. II. 119.