Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/199

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за єю, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.

Плаво́чок, чка, м. Ум. отъ плав.

Пла́вта, ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ. Шух. I. 88.

Плаву́шник, ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. I. 125.

Плавця́, нар. Вплавь. Плавця́ піти́. Пуститься вплавь. Вх. Зн. 49.

Плаз, зу, м. 1) Палка? Ном. № 13662, 13663. Въ игрѣ того-же имени длинный прутъ. Kolb. I. 195. Въ игрѣ въ шканди́бки (то-же, что и игра плаз) — проведенная на землѣ черта, на которой лежитъ палка (называемая у Kolb. I. 195 — плаз). КС. 1887. VI. 476. 2) Родъ игры, въ которой бросаютъ палкой съ цѣлью попасть въ другую, лежащую палку. Ив. 18. Kolb. I. 195. Діти то у плаза, то в креймахи граються. Морд. Пл. 137.

Плазі́вка, ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ пла́за.

Плазови́тий, а, е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.

Пла́зом, нар. 1) Ползкомъ. 2) Плашмя. Ударив плазом. НВолын. у.

Плазува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. Н. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (См.). Ив. 18.

Пла́зьма, нар. = Плазом.

Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Шух. I. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. Гол. I. 176. 2) Рядъ. Вх. Зн. 49. Ум. Плаїчок. Шух. I. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. I. 201.

Пла́кати, чу, чеш, гл. Плакать.

Пла́катися, чуся, чешся, гл. 1) Плакать, оплакивать. Не плачся на моє горе! не тобі його оплакати. МВ. (О. 1862. I. 75). А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся. Грин. III. 391.

Плакси́вий, а, е. Плаксивый.

Плакси́виці, ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.

Плаксі́й, сія́, м. Плакса. Черк. у.

Плаксі́йка, ки, ж. Плакса. Мнж. 189. Така плаксійка: є чого, нічого, — усе плаче. Мнж. 163.

Плаку́н, на́, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. I. 409.

Плане́та, ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. I. 24. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) Плане́та їх зна́є. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає! Пирят. у.

Плане́тник, ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.

Плани́да, ди, ж. = Планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо (4-те вид.). 26.

Планитува́тий, а, е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.

Плани́ця, ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міус. окр.

Плані́тний, а, е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.

Планітува́ти, тую, єш, гл. Полезнымъ быть, помогать. Вх. Зн. 50. Полезнымъ быть, помогать. Вх. Зн. 50.

Пла́нка, ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.

Плано́к, нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.

Плас, су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. I. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. I. 289.

Пласт, ту, м. Слой. Шух. I. 171, 176.

Пла́стати, таю, єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що… все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.

Пластів'я, в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.

Пластово́нь, вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.

Пластове́ць, вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.