Пластови́к, ка́, м. = Пластовець. Вх. Зн. 50.
Пластовни́стий, а, е. Падающій хлопьями.
Пластово́вний, а, е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Константиногр. у. Пластововний смух. Черном.
Пласток, тка́, м. У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него. Вас. 178.
Пластува́ти, ту́ю, єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Пласту́н, на́, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = Пластовець.
Пластуне́ць, нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Пласту́нство, ва, с. Занятіе пластуна. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний, поневіряється, а пластунства не кидається. О. 1862. II. Кух. 62.
Пласту́нський, а, е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені. О. 1862. II. Кух. 63.
Плат, та, м. 1) Несколько аршинъ (5—6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676. 2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку: Гол. III. 385. 3) Лоскутъ.
Пла́та, ти, ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101.
Плата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Пластать, распластывать. Платаний чабак. Міус. окр. 2) = Латати. Вх. Зн. 50. 3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик. НВолын. у.
Пла́тва, ви, ж. 1) Срубленный древесный стволъ въ 7—8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца. Шух. I. 183. 2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Подольск. г. Kolb. I. 55. Ум. Пла́товка.
Плати́на, ни, ж. Платокъ. Вх. Зн. 50. О. 1861. X. Св. 50. Взяв платину, розстелив. Гн. I. 212. Ум. Плати́нка. Завинув у платинку. Гн. II. 179.
Плати́ти, чу́, тиш, гл. Платить.
Плати́тися, чу́ся, тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться. Ном. № 9688.
Платі́ж, жу́, м. платі́жка, ки, ж. Платежъ.
Платі́жний, а, е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Пла́тка, ки, ж. = Латка. Вх. Зн. 50.
Платни́й, а́, е́. 1) Получающій плату. 2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Лебед. у. Бувши винним, треба буть і платним. Ном. № 10649.
Пла́товка, ки, ж. Ум. отъ платва.
Плато́к, тка́, ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. I. 260. 2) Платокъ. Ум. Плато́чок.
Пла́ття, тя, с. Бѣлье. Ковельс. у. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Мет. 263. Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває. АД. I. 169.
Платтяний, а, е. Холщевый.
Платтяни́ця, ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Платя́нка, ки, ж. Портянка, онуча. Ум. Платя́ночка. На білені платяночки ти красно обуйся. Гол. IV. 488.
Пла́ха, хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екатироносл. Слов. Д. Эварн.
Пла́хітка, ки, ж. Ум. отъ плахта.
Плахі́ття, тя, с. соб. Платье. Ум. Плахі́ттячко.
Пла́хотка, ки, ж. Ум. отъ плахта.
Пла́хта, ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до ¾ арш., длина до 2½ арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гри́вка, сшитая половина наз. стано́к, несшитыя гривки — кри́ла. Вас. 169—170. Въ черниг. у. крила называются кри́си. Чуб. VII. 428. КС. 1893. V.
