Повирахо́вувати, вую, єш, гл. Высчитать (во множествѣ).
Повирива́ти, ва́ю, єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. I. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Повирива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Повирина́ти, на́ємо, єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.
Повирі́внювати, нюю, єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Повирі́внюватися, нюємося, єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней. Г. Барв. 195.
Повирізня́ти, ня́ю, єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Повирізня́тися, ня́ємося, єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Повирі́зувати, зую, єш, гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ).
Повирімнювати, нюю, єш, гл. = Повирівнювати.
Повиро́блювати, люю, єш, гл. = Повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Харьк. Були повироблювані клумби для квіток. Левиц. Пов. 145.
Повиробля́ти, ля́ю, єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Повироста́ти, та́ємо, єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Чуб. V. 857. Повиростали вони — усіх уже женить пора. Чуб. II. 473.
Повиро́щувати, щую, єш, гл. Вырастить (во множествѣ).
Повиру́бувати, бую, єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Повиряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.
Повиряжа́тися, жаємося, єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Повирято́вувати, вую, єш, гл. Спасти (многихъ).
Повиря́чувати, чуємо, єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво? Харьк. у.
Повиса́джувати, джую, єш, гл. 1) Высадить (многихъ). 2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ). 3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Повиса́пувати, пую, єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Гляди ж, добре повисапуй, не кидай бур'яну. Черниг. у.
Повисва́тувати, тую, єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують. Черниг. у.
Повисві́чувати, чую, єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Повисе́лювати, люю, єш, гл. Выселить (многихъ).
Повесе́люватися, люємося, єтеся, гл. Выселиться (о многихъ). Наших людей багато на Амур повиселювалося. Кіев. у.
Повисипа́ти, па́ю, єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50.
Повисипля́тися, ля́ємося, єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Повиси́пувати, пую, єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. I. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Повисіва́ти, ва́ю, єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала. Кіев. у.
Повисіка́ти, ка́ю, єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Пови́сіти, шу, сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.
Повиска́кувати, куємо, єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Повискаля́ти, ля́ємо, єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Повискріба́ти, ба́ю, єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Повискуба́ти, ба́ю, єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Повислу́жувати, жуємо, єте, гл. 1) Заслужить (о многихъ). 2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома. Славяносерб. у.
Повислу́жуватися, жуємося, єтеся,
